Возбудители гриппа

GettyImages_151617200

Грипп периодически вызывает эпидемии и пандемии в мире, поскольку быстро передается от человека к человеку. Коварность заболевания в том, что вирусы-возбудители гриппа постоянно меняют свою структуру. Поэтому на смену одному подтипу вируса, к которому у населения выработался иммунитет, приходит следующий, а вакцины от гриппа приходится постоянно усовершенствовать.

Источник: likar.info

Многоликие вирусы

Возбудителем гриппа является вирус семейства Ortomyxoviridae, который размножается в слизистой дыхательных путей. Впервые вирус был обнаружен в 30-е годы прошлого века. Известно три типа вирусов (А, В и С). Вирусы типа А поражают людей, птиц и некоторых животных. При этом типы В и С патогенны только для людей.

Вирус гриппа имеет форму сферы. На поверхности вируса размещаются антигены двух видов – гемагглютинин (H) и нейраминидаза (N). Благодаря этим антигенам вирус способен проникать в клетки и размножаться в человеческом организме. Сначала вирус с помощью гемагглютинина присоединяется к клетке. В ответ на это организм вырабатывает антитела, которые являются основой иммунитета против конкретного подтипа возбудителя гриппа. Нейраминидаза отвечает за способность возбудителя гриппа попадать в клетку и выходить из нее после размножения. Эти изменчивые антигены и определяют разные штаммы одного типа вируса. Антигены могут резко изменить свойства, что ведет к появлению формы вируса, которая вызывает пандемию. У новой формы или возродившаяся старая форма вируса способна медленно менять свойства. Это способствует продолжению эпидемии.

Каждый новый штамм вируса получает индивидуальное обозначение в зависимости от типа вируса, географического места выделения вируса, даты и выделения и антигенного подтипа. Например, штамм A/Moscow/10/99 (H3N2) является вирусом типа А, выделенным в Москве в октябре 1999 года и обозначен антигенным подтипом H3N2. Сейчас выявлено более 2 тысяч вариантов вирусов гриппа.

Причина высокой изменчивости вирусов гриппа точно неизвестна. Считается, что это эволюционный механизм, благодаря которому выживают популяции вирусов. Но именно высокая изменчивость возбудителей гриппа является причиной эпидемией и пандемий этого заболевания.

Ежегодно вирусы одного и того же типа (особенно типа А) легко меняют структуру. Результатом становится появление новых форм вирусов, неизвестных иммунной системе людей. Эпидемическое значение для человеческого организма имеют вирусы, которые содержат подтипы H1,H2,H3 и подтипы N1, N2. Эпидемии гриппа типа А возникают периодически в 2-3 года. Вирус типа В обычно возникает локальные вспышки гриппа каждые 4-6 лет, а вирус типа С не вызывает эпидемий и не связан с тяжелыми последствиями.

Как передаются возбудители гриппа

К вирусам гриппа восприимчивы люди всех возрастов, особенно дети, беременные женщины, пожилые, люди с хроническими заболеваниями.

Источником инфекции становится больной человек с яркой или стертой формой гриппа, который выделяет вирус во время кашля, при разговоре. Человек остается заразным с первых часов заболевания до 5-7 дня болезни.

Вирус может передаваться воздушно-капельным путем и через прикосновения к предметам. Так, в воздухе вирусы этого заболевания способны сохранять жизнеспособность 2-9 часов. На бумажной поверхности вирусы живут 8-12 часов, на металлических предметах – 24-28 часов. Здоровый человек, прикоснувшись к «зараженным» предметам, также рискует заболеть.

Профилактика заболевания

По подсчетам ВОЗ, от вариантов вируса гриппа во время сезонных эпидемий умирает ежегодно 250-500 тыс. человек. Чаще всего – это маленькие дети и пожилые люди от 65 лет. Иногда смертность может достигать миллиона. Опасность для здоровья и жизни заболевшего человека представляют осложнения гриппа (отиты, миокардит, пневмония, менингит, вирусный энцефалит).

Самым эффективным средством профилактики гриппа признана вакцинация. Она значительно снижает риск заболеть при попадании вируса в организм либо способствует тому, что болезнь протекает в легкой форме.

Для профилактики используются живые и инактивированные вакцины. В последние годы ученые пытаются создать антигриппозные вакцины нового поколения.

Для профилактики заражения гриппом в сезон заболевания необходимо чаще мыть руки с мылом, чтобы смыть вирусы с кожи рук. Нельзя трогать лицо, глаза, нос немытыми руками. Желательно избегать объятий, рукопожатий, поцелуев при встречах. Если вы обнаружили у себя признаки, похожие на симптомы гриппа, оставайтесь дома и вызовите врача.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..