Что вызывает простуду?

gripp2

Самые распространенные возбудители простудных заболеваний – это различные семейства вирусов и бактерии.

Простуда – тривиальное название группы острых респираторных инфекций, вызываемых многочисленными патогенными микроорганизмами (вирусами и бактериями). Более 90% случаев простуды вызываются различными вирусами и лишь 10% простуд развиваются вследствие бактериального заражения.

Источник: telegraf.com.ua

Семейства вирусов, вызывающие простуды

Риновирусы

Частота заболеваемости этими видами вирусов составляет 40%. Пик заболеваемости регистрируется весной и осенью. Характерными симптомами риновирусной инфекции являются заложенность носа и дыхательных путей, при этом у больного, как правило, не повышается температура тела. В целом, риновирусные заболевания не отличаются выраженностью симптомов, признаков интоксикации нет.

Простуда при заражении риновирусами обычно начинается с першения в горле, и в течение 1-2 дней возникает насморк с обильными слизистыми выделениями из носа.

Семейство риновирусов насчитывает более 120 вирусов. Продолжительность риновирусной инфекции составляет примерно 7-10 дней. Вирусы передаются воздушно-капельным путем и через прямой контакт.

Коронавирусы

Частота заболеваемости данным семейством вирусов составляет 10-25%. Пик заболеваемости приходится на холодные сезоны. Характерными симптомами коронавирусной инфекции является чиханье и насморк. Как правило, инфекция проходит быстро, в течение 1-3 дней (иногда в течение недели). Часто коронавирусные инфекции отмечаются у детей. Иммунитет к этим вирусам организм не вырабатывает. Отмечаются вспышки коронавирусных инфекций с периодичностью в 2 года. На сегодняшний день известно 13 видов вирусов данного семейства. Передаются воздушно-капельным путем.

Аденовирусы

Частота заболеваемости аденовирусами составляет 10%. Пик заболеваемости приходится на холодные сезоны года. Характерными симптомами аденовирусной инфекции являются жар, воспаления горла, наличие желтоватых бляшек на миндалинах, покраснение глаз. Некоторые представители аденовирусов поражают желудочно-кишечный тракт, вызывая так называемый «кишечный грипп».

Семейство аденовирусов насчитывает более 40 вирусов, при этом три из них вызывают более 5% всех простудных заболеваний. Особенно восприимчивы к аденовирусам дети.

Энтеровирусы

Частота заболеваемости энтеровирусами составляет 5-10%. Пик заболеваемости приходится на весну и осень. У взрослых энтеровирусная инфекция, как правило, протекает умеренно и длится на протяжении 5-7 дней. Инкубационный период составляет от 3 до 6 дней, а иммунитет к вирусу сохраняется в течение одного года. Энтеровирусы передаются воздушно-капельным путем, а также через прямой контакт. Вирус выводится из организма человека примерно за 7-10 дней.

Если простуда(грипп, ОРВИ) затянулась, требуется более интенсивное лечение. Более адекватно подобрать схему лечения помогут результаты общего анализа крови, бак. посева, осмотр ЛОР врача.

Бактерии – возбудители простудных заболеваний

Простуду могут вызвать как патогенные, так и условно-патогенные бактерии. Условно-патогенная микрофлора представляет собой микроорганизмов, которые присутствует в организме здорового человека и не наносят ему вреда. Однако при некоторых условиях (например, переохлаждение, снижение иммунного статуса) эти бактерии начинают активно размножаться, что и становится причиной развития воспалительного процесса. К условно-патогенной микрофлоре относятся стафилококки, стрептококки, энтерококки и другие виды бактерий.

К патогенным бактериям, вызывающим простуду, относятся пневмококки, гемофильная палочка, клебсиелла, кишечная палочка, золотистый стафилококк.

Особенность бактериальной простуды в том, что бактерии, как правило, приводят к гнойным воспалениям. Выделения из носа при бактериальных инфекциях имеют зеленоватый или желтоватый окрас, в то время как при вирусной инфекции выделения прозрачны.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..