Менингококковая инфекция

Leptospira

Менингококковая инфекция — заболевание, вызываемое менингококком, проявляется чаще в виде гнойного менингита.

Причина. Источником инфекции является больной человек или здоровый носитель менингококка.

Путь передачи — воздушно-капельный. Заражение происходит при близком контакте. Доказано, что заражение менингококком в 70% случаев осуществляется на расстоянии менее 0,5 м.

Чаще болеют дети. Периодические подъемы заболеваний наблюдаются с интервалами в 10- 20 лет с наибольшим числом больных в зимне-весенние месяцы.

Процесс развития болезни. Входными воротами инфекции является слизистая оболочка носоглотки. Если нет выраженной реакции в месте внедрения, то инфекция ограничивается менинкокконосительством. Если во входных воротах инфекции развивается воспалительный процесс, то это проявляется назофарингитом (насморк, першение в горле). Примерно у 5% людей менингококк преодолевает местные барьеры и распространяется по организму, повреждая различные органы и системы, обусловливая развитие менингита. После перенесенной болезни развивается стойкий иммунитет.

Признаки. Инкубационный период от 3 до 20 сут (чаще 5-7 дней). Заболевание начинается, как правило, остро, с резкого озноба и повышения температуры тела до 38 — 40 о С. У части больных за 1 — 5 сут до возникновения признаков менингита им предшествуют симптомы назофарингита ( першение и боль в горле, заложенность носа, насморк). Появляется общая слабость, боли в глазных яблоках, головная боль в лобно-височных, реже затылочных областях. Головная боль быстро нарастает, становится мучительной, давящего или распирающего характера. Возникает тошнота, периодически повторная рвота, не приносящая больному облегчения. Наблюдается повышенная чувствительность ко всем видам внешних раздражителей, вялость, заторможенность, оглушенность, нарушение сна. Ведущее место в проявлениях заболевания играют признаки воспаления мозговых оболочек — ригидность мышц затылка (больной не может привести подбородок к груди) и другие.

У части больных в первые часы болезни появляется сыпь в виде кровоизлияний звездчатой неправильной формы и различной величины, которая локализуется чаще на ягодицах, бедрах, голенях, руках, в паховых и подмышечных областях, реже на лице.

Неотложная помощь. При подозрении на это заболевание необходимо немедленно вызвать неотложную помощь для эвакуации больного в больницу.

Диспансеризация. Переболевшие менингококковым менингитом подлежат диспансеризации в течение 2 лет. Частота обязательных контрольных обследований врачом поликлиники составляет: 1 раз в месяц в течение первых 3 месяцев после выписки из стационара, в последующем — 1 раз в 3 месяца в течение 1 года, в дальнейшем — 1 раз в 6 месяцев.

В течение первых 6 месяцев после болезни переболевшие нуждаются в освобождении от некоторых видов работ, связанных с особыми условиями труда. К ним относятся: перегревание, кислородное голодание, перепады атмосферного давления и температуры окружающей среды, чрезмерное нервно-психическое и физическое напряжение. Запрещается курение, употребление алкоголя. При стойкой астении (общая слабость, повышенная утомляемость) показаны адаптогены (элеутерококк, заманиха, сапарал, пантокрин и др.), поливитамины (гексавит, ундевит и др.). Рекомендуется санаторно-курортное лечение общего или неврологического профиля.

Предупреждение болезни. За членами семьи, где был больной, устанавливается медицинское наблюдение в течение 10 дней. Они обследуются на носительство менингококка. Дети, посещающие детские учреждения, до получения отрицательного результата бактериологического исследования, в эти учреждения не допускаются.

Источник: Инфекционные болезни для всех (Популярно об инфекционных болезнях)

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..