Ангина

angina1

Ангина (острый тонзиллит) — острая инфекционная болезнь, протекающая с воспалением небных миндалин и регионарных к ним лимфатических узлов.

Причина. В большинстве случаев (80-90%) возбудителями ангины являются бактерии стрептококки.

Источниками инфекции при ангине являются больные различными формами острых стрептококковых заболеваний и «здоровые» носители стрептококков. Наибольшее эпидемиологическое значение имеют больные с локализацией микробного очага в области верхних дыхательных путей (ангина, скарлатина).

Распространение стрептококков происходит воздушно-капельным путем. Этот путь передачи возбудителя обусловливает заражение восприимчивых лиц, находящихся в условиях тесного и достаточно продолжительного общения с источником инфекции, особенно в помещениях с низкой температурой и высокой влажностью воздуха. Возможно возникновением вспышек ангин при употреблении пищевых продуктов (молоко, мясной фарш, варенье, овощи, компоты, кисели, картофельное пюре), зараженных лицами с гнойничковыми поражениями кожи, вызванных стрептококками, которые способны размножаться в указанных продуктах.

Процесс развития болезни. Воротами инфекции и основным очагом размножения возбудителя служат миндалины. Из очага стрептококк может распространяться по кровеносным и лимфатическим сосудам, вызывая различные осложнения паратонзиллярный абсцесс, воспаление среднего уха и др. Стрептококковые ангины представляют большую медицинскую проблему, поскольку при недостаточно эффективном лечении заболевания могут являться причиной так называемых метатонзиллярных заболеваний — ревматизм, миокардит, гломерулонефрит. Выраженного иммунитета после перенесенной ангины не возникает.

Восприимчивость людей к ангине составляет примерно 10-15%. Наиболее подвержены ей люди молодого возраста (до 30 лет). На их долю приходится до 75% всех заболеваний.

Признаки. Инкубационный период при ангине составляет 1-2 сут. Болезнь начинается остро с озноба, общей слабости, головной боли, ломоты в суставах, болей в горле при глотании. Озноб продолжается 15-30 мин, затем сменяется чувством жара. Температура тела колеблется в пределах 38-39° С.

Боль в горле в начале незначительно беспокоит только при глотании, затем постепенно увеличивается, становится постоянной, достигая максимальной выраженности на вторые сутки.

Для ангины характерно увеличение и болезненность уплотненных углочелюстных лимфатических узлов (определяются при прощупывании на уровне углов нижней челюсти слева и справа): они увеличены в размерах, эластичны, не спаяны между собой и кожей.

Небные дужки, язычок, миндалины, а иногда и мягкое небо в первые дни яркокрасного цвета. На миндалинах могут быть гнойнички или участки скопления гноя.

Распознавание болезни. Постановка диагноза ангины — весьма ответственное решение, так как сходные признаки имеют другие, очень серьезные заболевания, несвоевременная диагностика которых может привести к смертельному исходу (дифтерия и др.). Поэтому при появлении болей в горле при глотании всегда необходимо обратиться к врачу.

Не повторяя приведенные выше признаки ангины, укажем на то, что не свойственно ангине:

резкий отек слизистой ротоглотки, особенно небных дужек, мягкого неба и миндалин (дифтерия);

отек шеи (дифтерия);

распространение налетов за пределы миндалин(дифтерия); высыпания на коже, кроме герпетических; воспаление слизистой оболочки глаза и века; насморк и кашель;

воспаление других лимфоузлов (заднешейных, шейных боковых и др.), кроме углочелюстных; боли в животе; лихорадка более 5-7 дней.

При любой ангине производится бактериологическое исследование мазка с миндалин для выявления возбудителя заболевания, в том числе на дифтерию.

Лечение. Больные ангиной, независимо от тяжести состояния и периода болезни (даже в периоде выздоровления) нуждаются в антибактериальном лечении для предупреждения развития в последующем ревматизма, миокардита, гломерулонефрита. Не следует применять сульфаниламиды и тетрациклин, так как к ним стрептококки не чувствительны.

В лихорадочный период рекомендуется обильное питье. Жаропонижающие (ацетилсалициловая кислота, амидопирин) показаны лишь при температуре тела 39о С и выше. Прием этих препаратов способствует быстрому снижению температуры тела и создает мнимое благополучие. Это ведет к быстрому расширению режима больным, а впоследствии и к осложнениям.

В остром периоде болезни и в первые дни нормальной температуры тела необходим постельный режим, затем полупостельный и домашний до 7-го дня нормальной температуры тела. В это время показан прием поливитаминов по 2 драже 3 раза в день.

При ангине местное лечение в виде полосканий горла и согревающих компрессов на шею существенной роли не играет. В первые дни болезни при повышенном слюноотделении полезны полоскания рта теплым 2% раствором соды.

Показателями здоровья после перенесенной ангины являются нормальная температура тела в течение 5 дней, отсутствие болей в горле и болезненности при прощупывании углочелюстных лимфатических узлов, нормальные показатели анализов крови, мочи и электрокардиограммы.

В течение недели после ангины рекомендуется исключить большие физические нагрузки.

При появлении болей в горле, повышении температуры тела или появлении каких-либо других отклонений в здоровье в течение 1-2 мес после перенесенной ангины следует безотлагательно обратиться к врачу, так как в эти сроки часто наступают рецидивы ангины и возникают различные осложнения.

Диспансеризация. За переболевшими устанавливается медицинское наблюдение в течение 1 месяца. На 1-й и 3-й неделе после выписки производится исследование крови и мочи, при необходимости — ЭКГ.

Предупреждение болезни. Больного ангиной желательно изолировать в отдельной комнате, выделить ему личную столовую посуду, полотенце.

Источник: Инфекционные болезни для всех (Популярно об инфекционных болезнях)

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..