Компресс

12553

Компресс (лат.— сжимать) — это лечебная многослойная повязка.

Компрессы бывают сухие и влажные, общие и местные. Влажные компрессы могут быть холодными, горячими, согревающими, лекарственными.

Холодный компресс, как и пузырь со льдом, вызывает охлаждение кожи и сужение кровеносных сосудов. Его применяют в первые часы после ушиба, при носовом кровотечении, во 2-м периоде лихорадки и т. д.

Выполнить эту процедуру просто: нужно сложить в не¬сколько слоев мягкую ткань или марлю, смочить ее в холодной воде, отжать и приложить к тому или иному участку тела (на место ушиба, переносицу или лоб больного). Через каждые 2—3 мин следует менять компресс, так как он быстро приобретает температуру тела. Удобнее пользоваться двумя компрессами: один накладывают, другой охлаждают в воде. Продолжительность всей процедуры от 5 до 60 мин.

Горячий компресс вызывает интенсивное местное усиление кровообращение, в силу чего он оказывает отчетливое рассасывающее и болеутоляющее действие. Для постановки Зрячего компресса сложенную в несколько слоев ткань (салфетку) нужно смочить в горячей (60—70 °С) воде, быстро отжать и приложить к поверхности тела. Салфетку прикрывают клеенкой, затем ватой и закрепляют весь компресс бинтом. Через 10 мин компресс следует сменить.

Согревающий компресс вызывает длительное расширение кровеносных сосудов, что приводит к увеличению при¬тока крови не только к коже, но и к более глубоко расположенным тканям. Этим достигается рассасывающий и болеутоляющий эффект компресса.

Показаниями для применения согревающего компресса являются местные воспалительные процессы в коже, йод- кожной клетчатке, суставах, среднем ухе, а также ушибы (через сутки после травмы).

Противопоказаниями для постановки согревающего компресс являются высокая лихорадка, различные аллергические и гнойничковые высыпания на коже, а также нарушение целостности кожи.

Для постановки компресса необходимо приготовить сложенную в 8 слоев марлю, компрессную бумагу, вату и бинт.

Последовательность действий при постановке согревающего компресса:

1) смочите марлю в воде комнатной температуры и хорошо отожмите ее;

2) приложите марлю к больному участку тела;

3) поверх марли положите компрессную бумагу большего размера (она должна полностью покрывать марлю);

4) поверх бумаги положите слой ваты (он должен полностью покрывать два предыдущих слоя): вата сохранит тепло, образующееся под компрессом;

5) закрепите компресс бинтом так, чтобы он плотно прилегал к телу, но не стеснял «движения. Компресс оставляют на 8—10 ч (часто на ночь).

Сняв компресс, следует заменить его сухой теплой по¬вязкой (вата, бинт). Если компресс был наложен правиль¬но, то марля, прилегавшая к коже, при снятии компресса должна быть теплой и влажной. При повторном наложении компресса (не ранее чем через час), чтобы избежать маце-рации кожи, ее предварительно протирают 45 % раствором этилового спирта или одеколоном и насухо вытирают.

Для смачивания марли можно использовать (по назначению врача) различные лекарственные средства: 45 % раствор этилового спирта, вазелиновое (или любое растительное) масло с этиловым спиртом в соотношении 1:1, меновазин, медицинскую желчь или димексид (лекарственный компресс). Накладывают его так же, как и согревающий компресс.

Запомните!

1. Лекарственные средства, применяемые для компресса, могут вызывать раздражение, поэтому, прежде чем ставить компресс, кожу необходимо смазать детским кремом или вазелиновым маслом.

2) Спиртовые компрессы быстрее высыхают, поэтому их нужно менять через каждые 4—6 ч.

3) Не следует накладывать компресс на кожу, смазанную йодом: это может вызвать глубокие ожоги.

Источник: С.А.Мухина И.И.Тарновская. ОБЩИЙ УХОД ЗА БОЛЬНЫМИ. Москва „Медицина» 1989

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..