Выделение и очистка гамагглютинина вируса гриппа.

20

Для разрушения вирионов гриппа используют большое число детергентов: нонидет — Р40, тритон XI00, дезоксихолат натрия, саркозил NL30 и додецилсульфат натрия (SDS). Пороговая концентрация мицеллообразования первых четырех детергентов достаточно низка и поэтому используемые для разрушения вируса водные растворы их не денатурируют большую часть белков. С другой стороны, SDS используют в достаточно высоких концентрациях, при которых возникают денатурационные изменения в большинстве белков. Однако, несмотря на это, тем агглютинин некоторых штаммов вируса сохраняет свою активность при контакте с SDS (Laver, 1963). Одна из первых методик для отделения гемагглютинина от нейраминидазы без использования протеаз была основана именно на этой высокой стабильности темагглютинина (Laver, 1964). Додецилсульфат натрия денатурировал вирусные белки, отличные от гемагглютинина, которые мигрировали при рН 9,0 как анионы, в то время как гемагглютинин мигрировал как катион. Таким образом, гемагглютинин мог быть очищен с помощью электрофореза на ацетате целлюлозы. С помощью этой методики был очищен гемагглютинин вируса гриппа штамма Bel, и для него была получена обширная информация.

К сожалению, указанная методика не может быть использована для всех штаммов вируса гриппа. Гемапглютинин большинства штаммов денатурирует в (присутствии SDS. При использовании же других детергентов не денатурирует ни гемагглютинин, ни нейрахминидаза, но они не разделяются при электрофорезе. Гемагглютинин из этих штаммов может быть изолирован в чистом (виде только после получения рекомбинантов с SiDS-чувствительной нейраминидазой. В связи с этим выделение темагглютинина из большинства штаммов вируса является довольно сложной задачей.

Гемагглютинин штамма Х-31, рекомбинанта H0N1-H3N2, получившего гемагглютинин и нейраминидазу от H3N2-po-дителя (Kilbourne, 1969), был извлечен из вируса с помощью бромелайна и очищен с помощью ультрацентрифугирования (Brand, Skehel, 1972). Гликопротеид, очищенный таким образом, образовывал кристаллы при вакуумном диализе против дистиллированной воды. Этот метод был успешно апробирован для некоторых штаммов вируса гриппа А и В. Однако чистые белки, полученные этим способом, вероятно, отличаются от белков, присутствующих в вирионе, как по своей структуре, так и по функции.

Недавно были разработаны две методики, в которых для разрушения вируса использованы неденатурирующие детергенты с последующей хроматографией продуктов фрагментации вирионов на DEAE-целлюлозе в присутствии низких концентраций детергентов для поддержания компонентов в не-агрегированном виде (Gregoriades, 1972; Stanley et al., 1973). Эти методики еще не нашли широкого распространения, однако по теоретическим соображениям они должны иметь преимущества перед методам с использованием SDS для разрушения вирусных частиц с последующим электрофорезом. В связи с тем что при использовании описываемого метода разделения из одного и того же вирусного препарата изолируются как гемагглютинин, так и нейраминидаза, можно ожидать, что метод с использованием DEAE-целлюлозы найдет широкое применение для выделения из. большого числа штаммов препаративных количеств вирусных антигенов.

Источник: Вирусы гриппа и грипп, под ред. Кильбурн Э.Д — М.Медицина, 1978г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..