Углеводы вируса гриппа

15 uglevodi

Кроме рибозы, входящей в состав вирусной РНК, приблизительно 5—8% массы вириона гриппа составляют углеводы (Frommhagen et al., 1959). Большая часть, если не все углеводы вириона, ковалентное присоединена к молекулам гликопротеидов или гликолипидов. В вирионе гриппа присутствуют галактоза, манноза, глюкозамин и фукоза, а состав Сахаров эквивалентен составу углеводного компонента мукопротеидов клетки-хозяина (Ada, Gottschalk, 1956). Изолированный HAi-гликопротеид гемагглютинина вируса гриппа штамма BEL, который предварительно (культивировали на куриных эмбрионах, содержал 9,4% N-ацетилглюкозамина и около 20% его общей массы составляли углеводы (Laver, 1971, 1973). Углеводы являются именно тем хозяйским антигеном, который был найден в составе очищенных вирионов (Knight, 1946; Smith et al., 1953) в ковалентно связанном с вирусным гликопротеидом виде (НагЬое, 1963; Laver, Webster, 1966; Lee et al., 1969). Из мембран инфицированных клеток (Laver, Webster, 1966) и из аллантоисной жидкости куриных эмбрионов (Haukenes et al., 1965; Lee et al., 1969) был выделен углеводный компонент, который обладал антигенным родством с хозяйским антигеном очищенных вирионов. Антиген, выделенный из аллантоисной жидкости, являлся мукополисахаридсульфатом, не содержащим уроновой или нейраминовой кислоты, и по своему составу принадлежал к классу кератосульфатов (Haukenes et al., 1965). Недавно было показано, что гликопротеиды вириона гриппа селективно метятся радиоактивным сульфатом, связывающимся, вероятно, с углеводной частью в виде эфира (Compans, Pinter, 1975). Кроме того, было обнаружено, что сульфат включается в компонент с большой относительной молекулярной массой, являющийся, вероятно, мукополисахаридом хозяйской клетки, который может быть тождествен хозяйскому клеточному антигену, ассоциированному с очищенным вирионом.

Включение радиоактивных предшественников глюкозами и фруктозы в вирусные гликопротеиды НА и NA указывает на то, что углеводная часть этих молекул синтезируется уже после начала вирусной инфекции (Compans et al., 1970a; Schulze, 1970). Синтезируются ли вновь или используются существовавшие ранее углеводы для построения вирусных гликолипидов — вопрос, который еще требует разрешения.

Существующие в настоящее время факты указывают на то, что последовательность и состав углеводных остатков в вирусных гликопротеидах и гликолипидах определяются клеткой-хозяином. В дополнение к указанным «хозяйским» антигенным свойствам углеводного компонента различие в электрофоретической подвижности гликопротеидов вирионов гриппа, выращенных на различных клеточных культурах, указывает на то, что какое-то количество сахарных остатков, включенных в молекулы гликопротеидов, может иметь клеточное происхождение (Haslam et al., 1970a; Compans et al., 1970a; Schulze, 1970). Для синтеза углеводных цепочек гликопротеидов необходимо по крайней мере четыре типа специфических трансфераз и, вероятно, сама вирусная частица не содержит достаточного количества генетической информации для кодирования синтеза этих ферментов. Гликозидирование полипептида НА, вероятно, происходит на мембранах эндоплазматического ретикулума по механизму, сходному с механизмом синтеза углеводов ‘Клеточных гликопротеидов (Compans, 1973b; Hay, 1974).

Остатки нейраминовой кислоты не содержатся в вирионах гриппа, вероятно, потому, что в них присутствует нейраминидаза (Klenk, Choppin, 1970; Klenk et al., 1970a, b; Palese, et al., 1974). Вирионы парагриппа, в состав (Которых также входят нейраминидаза, не содержат в гликопротеидах и гликолипидах остатков нейраминовой кислоты (Klenk, Choppin, 1970b; Klenk et al., 1970a, b). В то же время в состав оболочечных вирусов других типов, не содержащих нейраминидазы, входят остатки нейраминовой кислоты. Нейраминидаза, вероятно, необходима тем оболочечным вирусам, которые прикрепляются к рецепторам, содержащим нейраминовую кислоту. Этот вопрос будет подробнее освещен в гл. 3. В «летках, зараженных температурочувствительным мутантом, лишенным нейраминидазы, синтезируются вирусные частицы, содержащие остатки нейраминовой кислоты и образующие большие по размерам агрегаты на поверхности клетки (Palese et al., 1974). Процесс агрегации может быть подавлен добавлением нейраминидазы. Эти факты указывают на то, что нейраминовая кислота, содержащаяся в составе вириона, может служить рецептором для гемагглютининов других вирусных частиц, а это должно способствовать агрегации и низкому выходу инфекционных частиц. Таким образом, отсутствие остатков нейраминовой кислоты в вирионах гриппа и парагриппа является вирусспецифической модификацией вирусных углеводов; этот процесс необходим для нормального высвобождения вируса из инфицированной клетки.

В присутствии модифицированного метаболита 2-дезокси-D-глюкозы или высоких концентраций глюкозамина ингибируется процесс гликозидирования вирусных гликопротеидов и в инфицированных клетках обнаруживается негликозидированный или гликозидированный частично полипептид — предшественник НА (Klenk et al., 1972b; Gandhi et al., 1972). Дефектные гликопротеиды, синтезируемые в присутствии указанных выше ингибиторов, обнаруживаются на гладких и грубых мембранах эндоплазматического ретикулума и включаются в состав вновь синтезируемых вирусных частиц (Klenk et al., 1974; Compans et al., 1974). Эти вирусные частицы обладали пониженной инфекционностью и гемагглютинирующей активностью. Таким образом, наличие нормального углеводного компонента, вероятно, не является необходимым условием ассоциации гликопротеидов с цитоплазматическими мембранами. Однако, поскольку в этом случае имеет место снижение выхода зрелых вирионов, можно заключить, что процесс гликозидирования, вероятно, необходим для реализации полной биологической активности вириона.

Источник: Вирусы гриппа и грипп, под ред. Кильбурн Э.Д — М.Медицина, 1978г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..