Вирусы гриппа В и С

13 virus b c

Исследование химического состава и структуры вирионов, а также содержащихся в них белков было выполнено в основном на штаммах вирусов гриппа А. В некоторых работах, однако, в качестве объекта изучения использовали штамм Lee вируса гриппа В. В основном была показана идентичность химического состава и структуры вирусов гриппа А и В (Haslam et al., 1970b; Lazdins et al., 1972; Laver, Baker, 1972; Oxford, 1973; Tobita, Kilbourne, 1975). Однако некоторые небольшие, но существенные различия — были найдены для штамма GL/1760/54 вируса гриппа В (Choppin et al., 1975). Этот вирус, выращенный на клетках почки хомячка, не имел белка Р, а сравнение электрофоретического профиля белков вируса этого штамма и штамма WSN вируса гриппа А показало, что белки НА, NP и NA штамма GL/1760 имеют несколько большую молекулярную массу (относительная молекулярная масса была равна соответственно 82 000, 66 000 и 64 000), в то время, как М-белок штамма GL/1760 (молекулярная масса — 24 000) был несколько меньше, чем М-белок штамма WSN. На 3 представлен электрофоретический профиль в полиакриламидном геле белков штамма B/GL/1760. Удивительным фактом, обнаруженным для штамма GL/1760, который выращивали на клетках почек хомячка, было полное отсутствие расщепления белка НА. Тем «неменее можно было провести расщепление полипептида НА на фрагменты HAi и НА2 в системе in vitro. Было, кроме того, показано, что полипептиды NA и HAi содержат остатки фукозы, а НА2 их не содержит и в его состав входит глюкозамин. Таким образом, в этом случае в области НА2 гемагглютининового «шипа» наблюдается отсутствие сахарного остатка, обычно локализованного на концах сахарных цепочек. С помощью этой области, как известно, «шип» гемагглютинина присоединяется к вирусной мембране. Отсутствие фукозы в составе полипептида НА2 и наличие ее в составе HAi и >NA этого штамма, а также в составе полипептида НА2 других штаммов указывает на возможное наличие более тесного взаимодействия полилептида НА2 штамма GL/1760 с вирусной мембраной и на то, что это взаимодействие может оказать влияние на процесс гликозидирования, заканчивающийся на поверхности мембраны.

Другим интересным наблюдением, сделанным при анализе экспериментов по позднему и раннему включению радиоактивных аминокислот в вирион гриппа штамма GL/1760, явилось то, что мембранный белок синтезировался в процессе репродукции относительно поздно, а белок NP, синтезирующийся на ранних этапах инфекционного цикла, инкорпорировался в вирионы, уже содержащие белок М, который синтезируется позднее. Этот результат был получен с помощью метода включения в белки радиоактивных аминокислот на ранних и поздних этапах репродукции (Choppin et al., 1975). Сходные данные были недавно получены для штамма WSN (Meier-Ewert, Compans, 1974). Эти результаты согласуются с высказанным ранее утверждением, что синтез М-белка жестко детерминируется и может являться этапом, на ‘котором контролируется скорость вирусной репродукции (Lazaro-witz et al., 1971).

Относительно мало работ было выполнено с использованием в качестве объекта изучения вируса гриппа С. Выполненное недавно предварительное исследование показало в основном сходность его химического состава с составом вирусов гриппа А и В. Однако следует отметить, что вирус гриппа С не обладал нейраминидазной активностью. Это указывает на то, что этот вирус может содержать в своем составе гликозидазу другого типа, способную разрушать вирусные рецепторы (Kendal, Kiley, 1974).

Источник: Вирусы гриппа и грипп, под ред. Кильбурн Э.Д — М.Медицина, 1978г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..