Рибонуклеиновая кислота вируса гриппа

6pnk

Содержание РНК в вирионах гриппа равно 0,8—1,1% (Ada, Perry, 1954; Frisch-Niggemeyer, Hoyle, 1956; Frommhagen et al., 1959). Поскольку в этих исследованиях не была точно установлена степень чистоты использованных вирусных препаратов, приведенная выше величина оставляет почву для некоторых Мнений. Так, по данным Frisch-Niggemeyer и Hoyle (1956), содержание РНК в изолированном нуклеопротеиде вируса гриппа равно 5,3%, в то время как, согласно более поздним исследованиям, эта величина составляет 10— 12% (Pons et al., 1969; Krug, 1971). Это указывает на невысокую точность определения содержания РНК в вирионе в ранних работах. Данная в этих работах (на основе определения содержания РНК в вирионе) величина для размера вирусного генома — приблизительно 2-Ю6 (Frisch-Niggemeyer, 1956)—также значительно ниже величины 4-Ю6—5-Ю6, определенной с помощью электрофореза вирусной РНК в геле.

Известные в настоящее время биологические и биохимические данные указывают на то, что РНК вируса гриппа существует в вирионе в виде нескольких фрагментов. При электрофорезе вирусной РНК в полиакриламидном геле наблюдается шесть или семь фрагментов с относительной молекулярной массой в пределах от 3,5-10 5 до 10-105дальтонов (Skehel, 1971; Lewandowski et al., 1971; Bischop et al, 1971). Установлено, что размер фрагментов дискретен, а изучение их концов указывает на то, что возникновение фрагментов не связано с фрагментацией одной молекулы РНК или с ее расщеплением нуклеазой (Young, Content, 1971; Lewandowski et al., 1971). Размеры индивидуальных фрагментов РНК хорошо коррелируют с относительной молекулярной массой вирускодируемых полипептидов, и в связи с этим можно высказать предположение, что каждый фрагмент генома кодирует один вирусный полипептид. Вирусная РНК гриппа входит в состав внутривирусного спирализованного рибонуклеопротеида и, как будет показано ниже, были обнаружены дискретные по размерам рибонуклеопротеиды, содержащие различные фрагменты вирусной РНК. До настоящего времени не было получено убедительных доказательств существования ковалентной связи или специфической агрегации фрагментов вирусной РНК в вирионе или в инфицированной клетке. Агрегаты с относительной молекулярной массой около 3х10-6 были получены при экстракции РНК из вирионов в присутствии двухвалентных. Катионов. При тепловой обработке эти агрегаты переходили в медленно седиментирующие структуры (Agrawal, Bruening, 1966; Pons, 1967). В одном из электронно-микроскопических исследований сообщалось об обнаружении молекул РНК с относительной молекулярной массой 3х10 -6, диссоциирующих на меньшие по размерам молекулы при рН 3,0 (Li, Seto, 1971). Однако наблюдаемая гетерогенность не является доказательством того, что имеется специфическая агрегация всех фрагментов вирусного генома.

Содержание в вирионе различных фрагментов РНК варьирует. Несколько пассажей вируса гриппа с высокой множественностью заражения приводят к репродукции неинфекционных частиц, что отражается в низком отношении инфекционности препаратов к их гемагглютинирующей активности (von Magnus, 1964). Такой вирус называют неполным. Он характеризуется отсутствием самого большого по размерам фрагмента РНК и увеличенным содержанием низкомолекулярных гетерогенных фрагментов (Pons, Hirst, 1968; Dues-berg, 1968; Choppin, Pons, 1970). Некоторые различия наблюдаются в седиментационных профилях РНК, выделенных из различных штаммов, а также из вирусов одного штамма при разном времени культивирования и различной множественности заражения (Barry et al., 1970). Такого рода различия могут отражать неодинаковую скорость синтеза разных фрагментов вирионной РНК; при этом низкомолекулярные фрагменты, вероятно, синтезируются с большей скоростью, чем большие по размерам.

Источник: Вирусы гриппа и грипп, под ред. Кильбурн Э.Д — М.Медицина, 1978г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..