Антигенная изменчивость вируса гриппа и ее отличие от антигенной изменчивости других инфекционных агентов

4 antigennaya izmenchivost

Для большого числа организмов антигенные свойства их белковых или углеводных компонентов настолько стабильны, что могут служить таксономическими признаками. Основные антигенные варианты вирусов могут быть отобраны для лабораторного изучения и идентифицированы с помощью таких тонких методов антигенного анализа, как кинетическая нейтрализация или уменьшение размера бляшек в присутствии антисыворотки (Wecker, 1960). Такие основные изменения внутри типа (например, полиовирусы) недостаточны, чтобы вызвать заметную перекрестную иммуногенность между различными штаммами, и наличие их скорее доказывает, что опровергает концепцию антигенной стабильности как почти универсальной характеристики инфекционных агентов.

Известным исключением из этого правила (в дополнение к вирусам гриппа) могут считаться организмы рода Borrelia, подверженные значительным антигенным изменениям даже тогда, когда они инфицируют одного хозяина. Действительно, возвратный характер лихорадки во время заболевания, которое Borrelia вызывает у млекопитающих, был объяснен повторяющимся появлением во время болезни микроорганизмов с новыми антигенными свойствами (Felsenfeld, 1965). Такого рода возвратные явления, повторяющиеся спустя несколько недель после начала болезни, если они связаны с антигенными изменениями спирохеты, должны свидетельствовать об аномально высокой скорости и степени мутационного процесса. С другой стороны, по крайней мере в одной работе было описано обнаружение нескольких вариантов Borrelia у крыс при заражении отдельного животного (Schuhardt, Wilkerson, 1951) и около девяти вариантов Borrelia найдено в клещах, переносящих эту спирохету (Cunningham, Frazier, 1935). Это, возможно, указывает на то, что предсуществующие антигенные варианты, размножающиеся с различной скоростью, ответственны за возвратный характер заболевания. Учитывая неадекватность существующих в настоящее время методов антигенного анализа Borrelia и то, что мы еще не в состоянии характеризовать и дифференцировать штаммы по их антигенной реактогенности» (Turner, 1965), сравнение описанного явления с документированными исследованиями вирусов гриппа нельзя считать в настоящее время сколько-нибудь полезным.

Антигенные изменения во время инфекционного процесса были описаны при естественном и экспериментальном трипаносомозе и малярия. Эти изменения были скоррелированы со случаями возвратных симптомов лихорадки, которыми характеризуются эти заболевания. В настоящее время считают, что в трипаносомах антигенные изменения возникают за счет фенотипичеекой (модификации поверхностных глико-протеидов паразита, в результате чего этот организм фактически имеет сменную оболочку (Vickerman, 1969; Vickerman, Luckins, 1969). Эти поверхностные антигены теряются при лабораторном культивировании простейших и после того, как метациклически измененная трипаносома пройдет цикл развития в переносчике происходит возвращение к исходному антигенному типу (Vickerman, 1969). Таким образом, антигенные генотипы, по-видимому, возникают не за счет мутации и селекции подобно вирусам гриппа. Таким же образом изменение поверхностных антигенов мерозоита при экспериментальной малярии у обезьян может иметь отношение к явлению, не связанному с иммуноселекцией. Скорее всего это изменение может отражать «фенотипическую регуляцию с помощью специфических иммуноглобулинов» (Brown, 1973). Кроме того, искусственная иммунизация мерозоитной вакциной вызывает иммунный ответ, более широкий и менее специфичный, чем ответ на само заболевание (Mitchell et al., 1974). Это указывает на то, что иммунологические варианты обладают общими антигенными детерминантами.

Имеются некоторые указания на то, что в неклассифицированном РНК-содержащем вирусе инфекционной анемии свиней постоянно могут происходить антигенные изменения, сопровождаемые явлениями возвратной лихорадки (Копо et al., 1973). Однако авторы, обнаружившие это явление, осторожно отмечают, что использованные ими методы клонирования были несовершенны. Таким образом, эту интересную систему необходимо изучить более подробно, прежде чем сравнивать ее изменчивость с изменчивостью вируса гриппа.

По всей вероятности, другие неперсистирующие организмы (особенно инфицирующие «летки дыхательных путей) встречают трудности в борьбе за существование в связи с тем, что в процессе дивергентной микроэволюции представлены несколькими, по-видимому, стабильными в антигенном отношении, типами, существующими и циркулирующими одновременно (риновирусы, аденовирусы, пневмококки и стрептококки). В случае риновирусов, например конкуренция между отдельными серотипами вируса за один и тот же хозяйский субстрат может происходить за счет интерференции достаточного числа чувствительных к данному серотипу вируса хозяев. Уникальность же вируса гриппа состоит в исчезновении вариантов и подтипов и превалировании одного серотипа вируса. Можно предположить, что вирусы гриппа существуют в сбалансированном с высокой точностью равновесии даже при очень разобщенном взаимодействии с человеком, когда имеется беспощадная конкуренция между отдельными вариантами этого вируса.

Источник: Вирусы гриппа и грипп, под ред. Кильбурн Э.Д — М.Медицина, 1978г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..