Ангина

angina-y-rebenka-

Ангина — острое инфекционное воспаление лимфаденоидной ткани глотки с преимущественным поражением небных миндалин. Ангина может протекать как самостоятельное заболевание или может быть проявлением ряда инфекций (скарлатина, дифтерия).

Этиология. Среди распространенных возбудителей ангины (кокки, палочки, вирусы, грибы) основная этиологическая роль принадлежит стрептококку и золотистому стафилококку.

Патогенез. Источником инфицирования является больной ангиной или бациллоноситель. Проникновение возбудителя в слизистую оболочку миндалин может происходить воздушно-капельным, алиментарным. а также контактно-бытовым путями. Чаще заболевание развивается вследствие самозаражения при наличии кариозных зубов, хроническою воспалительного процесса в небных миндалинах и придаточных пазухаха носа. Большое значение в возникновении ангины имеет снижение иммунитета, охлаждение.

Клиническая картина. Различают: 1) катаральную ангину, при которой воспалительный процесс локализуется преимущественно на поверхности слизистой оболочки миндалин; 2) лакунарную- видимые изменения сосредоточены в криптах; 3) фолликулярную- воспалительный процесс больше всего выражен в паренхиме миндалин.

Заболевание катаральной ангиной начинается с повышения температуры, озноба, болей в горле при глотании. симптомов интоксикации (повышенная утомляемость, слабость, головная боль, боль в мышцах). Важным признаком является увеличение и болезненность регионарных нижнечелюстных шейных лимфоузлов. При катаральной ангине миндалины отечны и гиперемированы.

Для лакунарной ангины характерны изменения небных миндалин и дужек, образование у устья крипт гнойных налетов белого или светло-желтого цвета. Налет состоит из отторгнувшегося эпителия и значительного количества лейкоцитов и может сливаться. В отличие от дифтерии он не распространяется за пределы дужек, легко снимается, подлежащая ткань не кровоточит.

Наиболее тяжелой формой является фолликулярная ангина, при которой на поверхности миндалин видны многочисленные круглые, несколько возвышающиеся над поверхностью, желтые либо желто-белые нагноившиеся фолликулы величиной от 1 до 3 мм. Миндалины гиперемированы и увеличены в размере.

Продолжительность заболевания составляет 7-10 дней. При несвоевременном н неадекватном лечении ангины могут развиться осложнения. Различают местные осложнения, когда процесс распространяется па близкорасположенные органы (паратонзиллярный абсцесс, шейный лимфаденит), и осложнения в отдаленных от миндалин органах и тканях (отит, нефрит, кардит, полиартрит).

Для своевременного выявления осложнений проводят исследование крови и мочи в первые три дня и на 10-й день болезни с целью исключения дифтерии показано бактериологическое исследование сличи из носа и зева.

Лечение. Больного необходимо изолировать. Рекомендуются соблюдение постельного режима, щадящая, нераздражающая пища, обильное витаминизированное питье.

Местное лечение предусматривает полоскание зева и орошение глотки. Для полоскания используют растворы натрия дикарбоната, натрия хлорида, фурацилина 1:5000, пастой и отвары ромашки, шалфея, эвкалипта. Внутрь применяют антибиотики широкого спектра действия, сульфаниламидные препараты, салицилаты. При тяжелых формах ангины антибиотики назначаются парентерально. Показано применение десенсибилизирующих средств, аскорбиновой кислоты.

Источник: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..