Лечение Экссудативно-катарального диатеза

lechenie-diateza-

В комплексе лечебных мероприятий большое значение имеет правильная организации режима дня с достаточным пребыванием на свежем воздухе. Особое значение приобретает рациональное вскармливание ребенка. Из пищевого рациона исключаются облигатные аллергены. Детям с избыточным весом ограничивается пища, богатая углеводами (каши, кисели, мучные изделия). В период обострения заболевания сахар желательно заменить сорбитом или ксилитом. Часть жира пищи (около 30%) целесообразно вводить в виде растительных жиров, богатых ненасыщенными жирными кислотами. Рекомендуется дополнительное введение солей калия, ограничение поваренной соли и жидкости.

Детям с экссудативно-катаральным диатезом показано максимально длительное кормление грудью. Из рациона кормящей матери необходимо исключить возможные пищевые аллергены, экстрактивные вещества, продукты, в состав которых входят консерванты, красители и пищевые добавки. Для установления диетических ограничений необходимо выяснить, какой употребляемый матерью продукт усиливает проявление диатеза у ребенка. При смешанном и искусственном вскармливании целесообразно использовать индивидуально подобранные кисломолочные смеси. В случаях упорного течения диатеза, особенно при доказанной аллергии к коровьему молоку, следует перейти на безмолочное питание соевое или миндальное молоко, смеси “Семилак-изомил”, “Пуфи-соя”, “Белакт-соя”. В качестве первого прикорма рекомендуется овощное пюре, которое вводится в более ранние сроки. В его состав включают белокочанную и цветную капусту, кабачки, репу, картофель. Продукты, входящие в состав пюре, вводят в рацион поочередно, через 3—5 дней каждый. Из каш предпочтение отдают гречневой, пшенной, перцовой, рисовой крупам. Для приготовления каш и овощных пюре следует использовать овощной отвар. Продукты, богатые крахмалом (картофель, рис), вымачивают в течение 12 18 ч н холодной воде. Рекомендуется более раннее введение фарша и мяса кролика, нежирной свинины, баранины Мясо следует давать в отварном виде. Необходимо исключить мясные бульоны. Все продукты назначаются строго индивидуально п вводятся постепенно. Для соков н фруктовых пюре лучше использовать яблоки кислых сортов, голубику, смородину не рекомендуют давать соки из красных и желтых фруктов. Для установления индивидуальной переносимости к определенному виду пищи необходимо вести пищевой дневник, в котором мать отмечает реакцию ребенка на введение в рацион нового продукта питания.

В случае установления антигена, вызывающего клинические проявления болезни, проводится специфическая гипосенсибилизация, которая заключается в подкожном введении антигена в возрастающих дозах.

Неспецифическая гиносенсибилизация включает назначение антигистаминных препаратов (тавегил, супрастин, перитол, фенкарол). Выраженным аитиаллергическим действием обладает препарат кетотифен. При экссудативном компоненте (мокнутии) назначаются аскорбиновая кислота и препараты кальция. Лечение ЭКД предусматривает применение ферментов (мезим-форте, фестал, панкреатин), адаптогенов (дибазол, этимизол, пентоксил). витаминов (В5, В6, В15, А). Детям с сильным зудом, беспокойством и нарушением сна показаны седативные средства (настойка валерианы, 1% раствор натрия бромида, фенобарбитал). Используются физиотерапевтические процедуры (ультразвуковое лечение пораженных мест, УФО). Интеркуррентные заболевания требуют осторожного медикаментозного лечения.

Для местной терапии пораженных участков кожи рекомендуются лечебные ванны с калиной, ромашкой, чередой, чистотелом, корой дуба. При себорее головы корочки смазывают подсолнечным маслом и осторожно удаляют. Обильные корки на голове и лице снимают после повторных наложений на несколько часов повязок, смоченных растительным маслом; затем в течение 2- 3 дней делают примочки из 0,25% раствора нитрата серебра, 1-2% раствора резорцина. При мокнующей экземе лечение начинают с охлажденных до 18-20С примочек из 0.02% раствора фурацилина, 0,05% раствора риванола, 1-2% раствора резорцина, 0,25% раствора нитрата серебра. Применяются болтушки, содержащие тальк, окись цинка, глицерин; при угасании воспалительного процесса — эмульсии, пасты. Когда мокнутие прекратится, можно прибегнуть к мазевым повязкам. Хороший эффект дают индифферентные мази, содержащие нафталан, анестезин, ланолин, салициловую кислоту, окись цинка, крем F-99, крем Унна. Мази со стероидными гормонами (преднизолоновая, «Фторокорт», «Локакортен «) назначаются в исключительных случаях и на короткий срок. Их наносят па небольшие участки кожи осторожно, не втирая. Сухую кожу с трещинами следует обрабатывать витамином А, облепиховым, шиповниковым и прокипяченным растительным маслом. Чтобы предохранить кожу от расчесов, ребенку надевают матерчатые варежки или накладывают на локтевые сгибы шинки из картона. Детям необходимо коротко подстригать ногти, часто мыть руки, смолить за чистотой нательного и постельного белья.

Источник: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..