Инфекционный эндокардит

endoka

Инфекционный эндокардит — инфекционный процесс с локализацией очага воспаления в эндокарде, клапанах сердца, эндотелии крупных сосудов.

Чаще болеют лица мужского пола (2:1). У половины больных выявляется предварительное ревматическое поражение сердца. В последнее время увеличилось частота ятрогенных инфекционных эндокардитов (после инвазивных методов исследования, применение венозных катетеров для постоянного введения препаратов.)

ФАКТОРЫ:

инфекционные (зеленоватое стрептококк, энтерококк, белый или золотистый стафилококк).

предрасполагающие факторы:

пороки сердца

снижение иммунологической активности.

КЛИНИКА

Клиническая картина острого септического эндокардита характеризуется лихорадкой типа слабительного (чаще гектической), ознобами, профузным холодным потом, увеличением селезенки (реакция ретикулоэндотелиальной системы на инфекцию). Селезенка увеличивается нерезко, она мягкая, пальпировать тяжело. Общее состояние больного тяжелое. Клиническая картина органических поражений разнообразна.

Иногда первичный очаг инфекции может быть глубоко скрытое и недоступное для обнаружения.
Рубцевание клапанов не происходит, хотя клапаны бывают значительно изменены, шумы могут и не проявляться. Сердцебиение больного не беспокоит.

Сердце привлекает внимание врача только тогда, когда у больного появляется диастолический шум на аорте. Диагноз острого септического эндокардита устанавливается, когда в процессе болезни появляются эмболии с образованием инфарктов, или выпадением функции тех или иных органов.

Лечение — это, как правило, лечение основного септического процесса.

Применяют антибиотики. Если очаг доступно местному лечению, необходимо проводить его в полном объеме, включая и хирургическое.

Клиника болезни затяжного септического эндокардита в основном обусловлена ​​токсемией и бактериемией. Больные жалуются на слабость, утомляемость, одышку. Субфебрильная температура, на фоне которой возникают нерегулярные подъемы температуры до 39 ° С и выше «температурные свечи», типичные ознобы и значительная потливость. Кожа, слизистые оболочки бледные за счет анемии и недостаточности аортального клапана.

Порой кожа желтовато-серого цвета («кофе с молоком»). Кровоизлияния на коже, слизистых оболочках ротовой полости, особенно мягкого и твердого неба, на конъюнктивах и переходных складках век (симптом Лукина-Либмана), что свидетельствует о поражении сосудов. Положительный симптом Кончаловского-Румпель-Леда. При сжатии плеча жгутом или манжеткой от аппарата Рива-Рокки на сгибательной поверхности локтя и дистальнее появляются множественные петехии. Положительный синдром «щипка». Пальцы в виде «барабанных палочек», ногти — в виде часовых стекол.

Сердце — признаки приобретенной или врожденного порока с соответствующими Аускультативно изменениями. С возникновением эндокардита появляются функциональные шумы, обусловленные анемией, и шумы, вызванные изменениями пораженного клапана.

При поражении створок аорты развивается недостаточность аортального клапана, а при поражении митрального клапана — симптомы митральной недостаточности.

Характерные эмболии селезенки, почек, мозга с образованием инфарктов этих органов, увеличение селезенки. Развивается очаговый гломерулонефрит с выраженной протеинурией, гематурией, гипохромной анемией. СОЭ — резко ускорена. Число эозинофилов уменьшается, склонность к моноцитоз, гистиоцитоз. Положительная проба Битторфа-Тушинского.

Биохимия крови: диспротеинемия (гипоальбуминемия, гиперглобулинемия, положительные тимоловая, формолова пробы).

При посеве крови можно обнаружить возбудителей болезни.

ОСЛОЖНЕНИЯ

Диффузный миокардит, перикардит, эмболии бактериальными и тромботическими массами, сердечная недостаточность.

ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ БОЛЬНОГО

Проводят на основе клинических, лабораторных данных, результатов электрокардиографии и эхокардиоскопии. Формулируют имеющиеся и потенциальные проблемы. Разрабатывают план сестринского ухода, выполняют назначения врача и необходимые вмешательства.

ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕНИЯ

Лечение проводится в стационаре антибиотиками в больших дозах.

При длительном лечении антибиотик необходимо менять. Антибактериальную терапию начинают до выделения возбудителя с использованием пенициллина. Средний дозе 18-20 млн ЕД в сутки с интервалом 4-6 ч (внутривенно и внутримышечно). Пенициллин целесообразно сочетать со стрептомицином, который вводят в / м по 0,5 г дважды в сутки через 12 часов. Лечение пенициллином продолжают 2 мес., Стрептомицином — 2-3 недели (через ото действие последнего). Вместо пенициллина может быть использован ванкомицин по 500 мг через 6 ч или цефалоспориновые препараты (цепорин, цефалоридин) в той же дозе. Эффективным может быть назначение клиндамицина по 0,3 г 4 раза в день.

Если бактериальный эндокардит вызван стафилококком, используют полусинтетические пенициллины (оксациллин в / в по 6-12 г в сутки или метициллин 12-24 г). При неэффективности назначают антистафилококковую плазму и гаммаглобулин.

последнее время для лечения используют сульфаниламидные препараты в комбинации с триметоприном (бисептол-480 по 2-3 таблетки дважды в день).

В отдельных случаях (при токсико-аллергических реакциях) назначают кортикостероиды (преднизолон 15-20 мг в сутки). С целью стимуляции системы иммунитета больным назначают левамизол.

При необходимости назначают симптоматическую терапию: мочегонные, антиоксидантные и витаминные средства. При неэффективности медикаментозного лечения возможно хирургическое протезирование пораженного клапана.

Источник: медсестринство В ТЕРАПИИ. Под общей редакцией проф. М.И. Шведа и проф. Н.В. Пасечко. Тернополь. «Укрмедкнига» 2004.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..