Лямблиоз

lyambioz

Лямблиоз (lambliosis) инвазия простейшими (лямблиями), протекающая преимущественно бессимптомно, реже вызывает нарушения функции двенадцатиперстной кишки и других органов пищеварения.

Причины возникновения заболевания. Возбудитель Lamblia intestinalis проходит вегетативную и цистною стадии развития. Цисты превращаются в вегетативную форму, главным образом, в двенадцатиперстной кишке под влиянием пищеварительных ферментов. С помощью присмоктувального диска лямблии цепляются к ворсинкам слизистой оболочки. Часть паразитов попадает в нижние отделы кишечника, где не находит благоприятные условия для существования, превращаются в цисты и выделяются наружу.

Условия возникновения и распространения заболевания. Источником паразитов является больной человек или лямблионоситель. В распространении лямблий активную роль играет персонал детских учреждений и особенно пищеблоков. Механизм передачи возбудителя фекально-оральный. Заражение происходит при употреблении загрязненных пищевых продуктов и воды, а также через руки, бытовые вещи. В детских садах и яслях цисты лямблий часто находят при обследовании санузлов, игрушек, площадок.

Чаще заражаются дети 1,5-4 года (20-50%). У взрослых лямблии находят в 2-4 раза реже, преимущественно у больных с дисфункцией кишечника и желудка. Частота заражения выше летом и осенью.

Механизм развития заболевания. Часто инвазия протекает бессимптомно. Признаки болезни появляются при очень массивной инвазии и пониженной сопротивляемости организма. Интенсивное размножение лямблий на слизистой оболочке в верхних отделах кишечника вызывает нарушение пристеночного пищеварения и всасывания, стимулирует размножение микрофлоры.

Чаще развиваются моторные и ферментативные нарушения двенадцатиперстной кишки, реже воспаление. В патологический процесс могут вовлекаться другие отделы пищеварительного тракта, желчные протоки и пузырь, поджелудочная железа. Но непосредственно на эти органы лямблии не действуют, в желчи они быстро погибают. Возможность внутритканевого паразитирования лямблий не доказана.

Клинические проявления. Различают бессимптомное лямблионосительство и лямблиоз как болезнь. В 90% детей с инвазией каких-либо признаков болезни выявить не удается. При массивной инвазии преобладают симптомы поражения верхнего отдела пищеварительного тракта.

Дети жалуются на тошноту, слабую тупую или смвкающую боль в животе, снижение аппетита, вздутие живота. Время от времени их беспокоят урчание в животе и понос, реже запоры. При длительной болезни отмечаются частые головные боли, бессонница, быстрая умственная и физическая утомляемость. Лицо бледное, есть признаки вегетососудистой дистонии. При пальпации эпигастрия наблюдается незначительная болезненность.

При обследовании больного обнаруживают дискинезию кишечника, желчных протоков и пузыря по гипертоническом, а со временем и по гипотоническом типе, может присоединяться бактериальный холецистохолангит. Повышается или снижается желудочная секреция, подавляется внешнесекреторная функция поджелудочной железы.

Лямблиозная инвазия часто сочетается с кишечными инфекциями (дизентерия, сальмонеллез, балантидиаз).

Осложнения. Развиваются редко. В основном это дуоденит, энтерит или гастроэнтерит, холецистохолангит, вызванные активизацией условно-патогенной микрофлоры.

Лабораторная диагностика. Диагноз подтверждают следующими методами: паразитоскопическим. основывается на выявлении цист в свежем, еще теплом кале и вегетативных форм лямблий в дуоденальном содержимом при микроскопии. Исследование целесообразно провести 3-5 раз с промежутками 1-2 дня. Рассматривают нативные мазки и препараты, окрашенные растворами Люголя и эозина. Частота находок увеличивается при применении методов формалин-эфирного обогащения, фазово-контрастной и люминесцентной микроскопии с помощью акридинового оранжевого; иммунологическим. Выявляют противолямблиозные антитела в реакциях торможения миграции лейкоцитов, бластной трансформации лимфоцитов, повреждения нейтрофилов.

Уход и лечение больных. Больных можно лечить как в условиях больницы, так и дома. Применяют следующие препараты: аминох ИНОЛ (2 курса по 5 дней с перерывом между ними 5-7 дней), фуразол идон (5-7 дней), метронидазол (5-7 дней) или фазижин (1-3 дня).
Хорошо зарекомендовала себя такая схема лечения: фуразолидон возрастной дозой в течение 5 дней и фазижин однократно. Через 2 нед. делают контрольную микроскопию дуоденального содержимого и кала.

Санацию здоровых носителей не проводят.

Прогноз благоприятный, но возможны рецидивы. Поэтому важно вылечить сопутствующие заболевания органов пищеварения и повысить сопротивляемость организма (закалка, иммуностимуляторы).

Профилактические мероприятия. Необходимо соблюдать санитарно-гигиенические правила в семье и детских коллективах. Нужно мыть руки после туалета и перед едой. Воду перед употреблением нужно варить, овощи и фрукты тщательно мыть и ошпаривать кипятком. Необходимо проводить ежедневную влажную уборку помещений детских учреждений. Для дезинфекции используют растворы хлорамина, натрия метасиликата в таких концентрациях, как при других кишечных инфекционных болезнях.

Источник: медсестринство ПРИ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЯХ. М.А. Андрейчин. А.Л. Ивахив. Тернополь, «Укрмедкнига», 2002 г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..