Серцево-судинна система вагітної

serdechno-sosudistoy-sistemyi

Гемодинамічні зміни, що виникають під час вагітності, є адаптацією до спільного існування організмів матері та плоду. До серцево-судинній системі висувають нові вимоги, обумовлені якісними і кількісними перетвореннями інших органів і систем жінки: збільшується маса тіла жінки, маса матки і плаценти, відбувається зростання плоду, включається матково-плацентарний кровообіг, в 5-7 разів збільшується шкірний кровотік.

Під час вагітності розвивається фізіологічна гіперволемія, яка є одним з основних механізмів, що підтримують оптимальні умови мікроциркуляції в плаценті і життєво важливих органах матері (серце мозок, печінка, нирки). Обсяг циркулюючої крові (ОЦК) починає збільшуватися вже в I триместрі вагітності, досягаючи максимуму до 29 – 36-тижні Приріст обсягу ОЦК відбувається переважно за рахунок об’єму циркулюючої плазми (ОЦП), який зростає починаючи з 10-го тижня вагітності і досягає максимуму до 28 -32-му тижні. ОЦП зростає майже на 25 – 47% і до кінця вагітності складає 3900-4000 мл.

Систолічний та діастолічний артеріальний тиск у II триместрі вагітності знижується на 5 – 15 мм рт. ст. (найнижче систолічний AZ відзначається при терміні вагітності 28 тижнів.). Потім воно підвищується і до кінця вагітності відповідає рівню, колишньому до вагітності. Індивідуальний рівень АТ визначається співвідношенням 4 факторів: 1) зниженням загального периферичного опору судин; 2) зниженням в’язкості крові; 3) збільшенням ОЦК; 4) збільшенням хвилинного об’єму серця. Два перші чинники сприяють зниженню артеріального тиску, два останніх – підвищення. Взаємодія все?, Чотирьох факторів підтримує артеріальний тиск на оптимальному рівні. Зниження загального та периферичного опору судин пояснюють утворенням матково-плацентарного кола кровообігу і судинорозширювальну дію прогестерону і естрогену.

Під час вагітності спостерігається фізіологічна тахікардія. У III триместрі частота серцевих скорочень (ЧСС) на 15 – 20 уд / хв перевищує Ч З З поза вагітності. Центральний венозний тиск підвищується в середньому дс 8 см вод. ст. (поза вагітності складає 2-5 см вод. ст.). Тиск у венах верхніх кінцівок не змінюється; у венах нижніх кінцівок воно збільшується (7-10 мм рт. ст.).

Вагітна матка здавлює нижню порожнисту вену. Погіршення венозного відтоку, що відбувається через поперекові і паравертебральні вени, а також зменшення хвилинного обсягу серця у ряду жінок викликає колапс. Вагітні жінки, схильні до подібних станів, повинні уникати положення на спині.

Хвилинний об’єм серця (МОС) при фізіологічно протікає вагітності до 26 – 32-му тижні вагітності збільшується на 32%. До кінця вагітності М О С дещо знижується і до початку пологів лише незначно пре-сходить вихідну величину. Збільшення М О С відбувається за рахунок почастішання серцевих скорочень і збільшення ударного об’єму серця.

Під час вагітності значно збільшується серцевий викид, на 30 – 40% перевищуючи такої у невагітних жінок. Серцевий викид починає зростати на 4-8-му тижні вагітності і досягає максимуму до 28-32-му тижні.

Найбільша інтенсивність роботи серця спостерігається в пологах. У момент потуги венозний повернення підвищується на 400 – 800 мл. Під час сутичок ударний об’єм серця підвищується на 30% (300 – 500 мл), серцевий викид і пульсовий тиск – на 25%.

Високе стояння дна матки призводить до обмеження рухливості діафрагми і зміни положення серця в грудній клітці. У зв’язку з цим у половини здорових вагітних жінок на верхівці серця і у 10% на легеневої артерії вислуховується систолічний шум, після фізичного навантаження його інтенсивність наростає. Відзначається посилення I тону на верхівці серця, у ряді випадків він може бути розщепленим; II тон не змінений. Може спостерігатися акцент його на легеневої артерії внаслідок збільшення амплітуди аортального компонента. Істотних змін ЕКГ під час неускладненій вагітності не виявляється. У ряді випадків може бути зсув електричної осі серця вліво з відповідними змінами комплексу QRS. Ритм на ЕКГ, як правило, синусовий. При фонакардіографіі виявляються ті ж феномени, що і при аускультації. Тривалість I і II тонів не змінюється. У міру прогресування вагітності збільшується інтервал II тон-III тон. Частота реєстрації III тону і його амплітуда знижуються. Систолічний шуми частіше реєструються в першій половині вагітності над верхівкою серця і точкою Боткіна, а в другій половині вагітності – над легеневою артерією.

На Ехокардіограми під час вагітності виявляється збільшення маси міокарда і розмірів різних відділів серця. При рентгенологічному дослідженні виявляється зміна контурів серця, нагадує мітральний конфігурацію.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..