Гіпогалактія

gipolaktia

Як було вже зазначено вище, основною причиною раннього припинення грудного вигодовування є гипогалактія, найчастіше обумовлена необгрунтованим введенням штучної суміші у вигляді «догодовування».

Гіпогалактія – зниження продукції грудного молока в лактаційному періоді.

Необхідно пам’ятати, що протягом лактаційного періоду, як правило, виникають лактаційний криз, найчастіше на 20-30 день і на 3 місяці. Найпростішим методом збільшення продукції кількості молока в цьому випадку є більш часте прикладання дитини до грудей і повноцінне харчування матері.

Жінки з первинною гипогалактією, яка зумовлена гормональними порушеннями, становлять усього 3-7% від загального числа матерів зі зниженою продукцією грудного молока. Таким чином, більшість жінок здатні годувати свого малюка грудьми.

Класифікація гіпогалактії.

За термінами прояву гипогалактія може бути:

  • Рання (первинна) – протягом перших 10 днів
  • Пізня (вторинна) – пізніше 10 днів

За ступенем дефіциту молока до потреби дитини на день

  • I ступеня – дефіцит молока – до 25%
  • II ступеня – дефіцит молока – 50%
  • III ступеня – дефіцит молока – 75%
  • IV ступеня – дефіцит молока> 75%

Основні причини гіпогалактії.

Нейроендокринні порушення

Екстрагенітальна патологія.

  • захворювання ендокринної системи
  • патологія серцево-судинної системи (ВПС, гіпертонічна хвороба)
  • патологія шлунково-кишкового тракту
  • наявність хронічних вогнищ інфекції в організмі (хр. тонзиліт, хр. пієлонефрит)
  • обтяжений гінекологічний анамнез (аднексити, інші запальні захворювання, вторинне безпліддя, пухлинні процеси)
  • обтяжений акушерський анамнез (повторні мимовільні і медичні аборти)
  • патологічний перебіг вагітності (токсикози, гестози, загроза переривання, фетоплацентарна недостатність, нефропатія, анемія)
  • ускладнений перебіг пологів (патологічна крововтрата в пологах, акушерські допомоги, кесарів розтин, вакуум-екстракція плоду, ручне відділення плаценти)
  • ускладнений перебіг післяпологового періоду (вроджені вади розвитку щелепно-лицьової області дитини, захворювання матері та дитини)

Соціальні чинники.

  • шкідливі звички матері (куріння, вживання алкоголю)
  • неповноцінне харчування матері
  • недотримання режиму матір’ю, що годує
  • робота або навчання матері.
  • відсутність психологічного комфорту в сім’ї, підтримки чоловіка і близьких родичів.

Методи профілактики та лікування гіпогалактії

  • Гомеопатія.
  • Гомотоксикологія.
  • Фітотерапія.
  • Аурікулостімуляція.
  • Точковий самомасаж біологічно активних точок.
  • Психотерапія.
  • Медикаментозні методи.

Фітотерапія при гіпогалактії

Лактогенний ефект лікарських трав обумовлений дратівливим впливом ефірних масел, що містяться в них, на нервові закінчення проток молочних залоз. Найбільш часто рекомендується використовувати наступні збори:

Настій насіння кропу: одну столову ложку насіння кропу залити гарячою водою (1 склянка), настоювати 2 години. Приймати по 1/2 склянки двічі на день

Кминний напій: для приготування 1 літра напою беруть 15 г насіння кмину, 100 г цукру, 1 лимон. Залити водою, варити на слабкому вогні 5-10 хвилин, процідити. Приймати по 1/2 склянки 2 рази на день.

Настій кропиви: 1 ст. ложка листя сухої кропиви залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин. Приймати по 1/2 склянки за 30 хвилин до годування 4 рази на день.

Сік редьки з медом: 100 г соку редьки розбавити 100 г кип’яченою водою, додати 1 ст. ложку меду і сіль за смаком.

Напій з анісу, фенхелю і материнки: змішати 10 г розтертих плодів анісу, 10 г плодів фенхелю, 10 г трави материнки. Одну чайну ложку суміші залити 1 склянкою окропу, настояти 2 години. П’ють по 1/2 склянки на прийом, 2-3 рази на день.

Суміш фенхелю (плоди), анісу, кропу (насіння): 1 чайну ложку суміші заварити на 1 склянку окропу, настояти 10-15 хвилин. Приймати по 3 – 4 чашки в день.

Настій з волоських горіхів: 0,5 склянки очищених волоських горіхів заварити 0,5 л киплячого молока в термосі і настояти протягом 3-4 годин. Приймати по 1/3 склянки за 20 хвилин до годування грудьми, через день.

Джерело: Особливості харчування вагітних и жінок у Период лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..