Профилактика гриппа и профилактика орви (профилактика простуды)

vakcinaciya2

Существует неспецифическая профилактика гриппа и специфическая (вакцинопрофилактика).

Для неспецифической профилактики гриппа и профилактики орви используются также препараты интерферона.

Экспозиционная профилактика гриппа и профилактика орви — имеет целью предотвращение контакта ребенка с источником инфекции и предусматривает следующие мероприятия:

  • ограничение контактов детей в периоды повышения сезонной заболеваемости;
  • удлинение времени пребывания на свежем воздухе;
  • ношение масок членами семьи, имеющими признаки ОРЗ;
  • тщательное мытье рук после контакта с больным ОРЗ или предметами ухода за ним;
  • ограничение посещения детских учреждений детьми со свежими катаральными симптомами;li>
  • карантин (7 дней) с момента последнего случая заболевания;
  • проведение влажной уборки помещений;
  • изоляция или госпитализация больных с ОРВИ;
  • ежедневный осмотр и термометрия контактных лиц;
  • интерферонопрофилактика контактных лиц.

Специфическая профилактика гриппа – вакцинопрофилактика.

Важным средством профилактики гриппа являются вакцины. У вакцинированных лиц уменьшается число тяжелых случаев гриппа, предотвращаются осложнения, летальные исходы. Уровень заболеваемости снижается в 1,7 раз. Вакцинация снижает смертность от гриппа на 41 %. Создает коллективный иммунитет при 70-80% охвате коллектива, или при вакцинации всех членов семьи. Даже при заражении штаммами гриппозного вируса, отличающимися от вакцинных, будет наблюдаться эффект — заболевание будет протекать легче или вообще не возникнет. Защитный эффект вакцинации, проводимой в течение 2-х и более лет, намного выше, чем однократный перед эпидемией. Вакцинация снижает показатели заболеваемости не только гриппом, но и острыми респираторными заболеваниями (ОРЗ), вызванными другими вирусами.

Гриппозные вакцины индуцируют гуморальный иммунитет и значительно слабее клеточный. Антитела к гемаглютинину препятствуют прикреплению вируса к мембранным рецепторам клеток-мишеней, а антитела к нейраминидазе нейтрализуют ее действие. Иммунитет кратковременный, поэтому зачастую, нужна ежегодная вакцинация. Также каждый год необходимо менять штамм вируса гриппа для производства вакцины.

Мониторинг циркуляции вирусов и рассылка штаммов по странам-производителям вакцин осуществляется под эгидой ВОЗ.

Для вакцинации применяют живые и инактивированные гриппозные вакцины. Живые вакцины производят только в двух странах Росии и Китае. Оптимальные сроки вакцинации — с октября до средины ноября. Детей раннего возраста лучше прививать сплит- и субъединичными вакцинами.

Вакцинация снижает смертность от гриппа на 41%. Эффект вакцинации, проводимой в течение 2-х лет, выше, чем однократная вакцинация перед эпидемией.

Сплит- и субъединичные вакцины можно вводить детям с хронической патологией, с иммунными дефектами, женщинам беременным и кормящим. Их можно сочетать с другими вакцинами (в разных шприцах). Можно вводить в начале гриппозного эпидемического подъема (как исключение).

Группы лиц, которым рекомендуется целенаправленно проводить ежегодную вакцинацию против гриппа.

1. Группы с повышенным риском развития осложнений, увеличения летальности вследствие гриппа:

  • все лица, достигшие 60 лет и старше;
  • больные любого возраста, находящиеся в стационарных медицинских учреждениях;
  • взрослые и дети, страдающие хроническими легочными или сердечно-сосутистыми заболеваниями, включая детей, страдающих бронхиальной астмой;
  • взрослые и дети с иммунной недостаточностью, в том числе ВИЧ-инфицированные больные и лица, получающие иммунодепрессанты;
  • дети и подростки(от 6 месяцев до 18 лет), получающие длительное лечение ацетилсалециловой кислотой (аспирином) н потому подверженные риску развития синдрома Рея после гриппа;
  • беременные женщины, относящиеся к группам повышенного риска.

2. Лица, которые могут передавать вирус гриппа другим людям, входящим в группы повышенного риска:

  • врачи, медицинские сестры и другой персонал стационарных и амбулаторных медицинских учреждений;
  • больные, вынужденные постоянно посещать медицинские учреждения;
  • медицинские работники и иные служащие, оказывающие помощь на дому лицам, относящимся к группам повышенного риска;
  • члены семьи больных, относящихся к группам повышенного риска (включая детей).

Противопоказания к применению живых и цельновирионных вакцин:

  • острое заболевание;
  • аллергия к куриному белку;
  • бронхиальная астма;
  • диффузные заболевания соединительной ткани;
  • заболевания надпочечников;
  • заболевания нервной системы;
  • хронические заболевания легких и верхних дыхательных путей;
  • сердечно-сосудистая недостаточность и гипертоническая болезнь II и III стадий;
  • болезни почек;
  • болезни эндокринной системы;
  • болезни крови;
  • беременность.

Профилактика простуды вцелом, заключается в здоровом образе жизни, общем укреплении иммунитета и правильном питании.

Источник: Грипп у детей. О. К. Александрова. Пособие для врачей и учащихся медицинских ВУЗОВ. Краснодар 2008 г.

Список использованной литературы:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..