Про Назоферон®

Таксономія вірусів грипу

Віруси грипу є відносно великими за розмірами оболонковими вірусами, що містять в якості генома РНК в розщепленої або фрагментованою формі. Молекули однонитчатим РНК мають неінформаційних полярність – «негативний» геном в термінології Baltimore (1971) і в зв’язку з цим у складі віріона містять РНК-залежну РНК-транскриптазу. Транскрипти фрагментів РНК кодують (ймовірно, як моноцістронние інформаційні РНК) синтез вірусних структурних білків і, мабуть, одного…

Детальніше

Лікування ГРВІ у дітей з алергією

Алергія та ГРВІ навіть окремо приносять багато неприємностей людині. Особливо дитині. Але коли обидві ці загрози сплітаються в один клубок, ситуація стає дуже небезпечною. У таких випадках дітям потрібно зовсім особливе лікування. Холодна пора року – тривожна пора для батьків. У дитини практично немає шансів уникнути респіраторних вірусних інфекцій. Вони оточують її скрізь – в дитячому садку, школі, спортивному залі,…

Детальніше

Iнтерферон

Інтерферон, точніше інтерферони, ─ глікопротеїди з молекулярною масою від 12 до 160 кДа, що володіють широким спектром біологічної активності: придушення репродукції вірусів; участь у регуляції імунологічних реакцій; мають радиозащитну дію, придушення розмноження пухлинних клітин і інші ефекти. «Багатоликість» інтерферонів дозволяє віднести їх до біорегуляторів. Відкриття інтерферону починалося з вивчення відомого у вірусології явища інтерференції. Англійський вчений А. Айзекс і його…

Детальніше

Фізико-хімічні властивості інтерферонів

Інтерферони представляють собою низькомолекулярні білки, іноді містять і деяку кількість вуглеводного матеріалу. Вуглевод надає інтерферону стабільність, а білок, в значній мірі за рахунок сульфгідрильних груп, має біологічну активність, в тому числі і противірусну. У складі інтерферону, виділеного з клітин курячого ембріона, виявлені: тирозин, аргінін, триптофан, лізин, треонін, лейцин. Молекула інтерферону має структуру з ковалентними зв’язками і складена з одного або…

Детальніше

Механізм синтезу інтерферону

Невід’ємною умовою синтезу інтерферону є нормальне функціонування клітинної ДНК. Інформація для утворення інтерферону закодована в ДНК клітини, але перебуває в ній в репресованому (загальмованому) стані. Тому витягти інтерферон з клітин, що не піддавалися впливу індукторів, не вдається. Процес утворення інтерферону запускається різними індукторами, пов’язаними з депресією гена (або генів) інтерферону і після транскрипції і трансляції інформаційних РНК для інтерферону (іРНК-ІФ)…

Детальніше

Iндуктори інтерферону

Коло відомих індукторів інтерферону надзвичайно широкий. Відповідно до класифікації, запропонованої Єршовим Ф.Н. і Новохатський А.С. (1980 р.), індуктори поділяються на вірусні та невірусні, а останні, у свою чергу, ─ на природні і синтетичні. У групі синтетичних індукторів – високомолекулярні і низькомолекулярні з’єднання. Вірусні індуктори інтерферону . Майже всі віруси стимулюють інтерфероноутворення. Найбільш активними індукторами вірусної природи є представники сімейств парамиксовирусів,…

Детальніше

Динаміка синтезу інтерферону

Інтерферон утворюється швидко в організмі тварини, зараженого вірусом. У сироватці крові його виявляють вже через годину після внутрішньовенного введення мишам вірусів Сендай або хвороби Ньюкасла. Найбільшої концентрації інтерферон досягав до 4 ─ 8-му год після введення вірусів і виявився в крові протягом 24 ─ 36 год, а в органах (легенях, селезінці, мозку) ─ до чотирьох діб. При застосуванні як індукторів…

Детальніше

Фактори, що впливають на утворення інтерферону

З дня відкриття інтерферону вчені постійно вивчали умови, які необхідні для утворення інтерферону, а також фактори, які обумовлюють оптимальний режим отримання цього противірусного препарату. При вивченні інтерфероногенний активності вірусів встановлено відмінності у прояві її не тільки окремими видами, але і окремими штамами всередині виду. Встановлено, що вірулентні штами вірусів кору, поліомієліту, ящуру, лісів Семліки, везикулярного стоматиту, хвороби Ньюкасла, осповакцини і…

Детальніше

Противірусна дія інтерферону

Противірусний ефект є найбільш вивченим властивістю інтерферону. Інтерферон не чинить безпосереднього на позаклітинний вірус in vitro або на його нуклеїнову кислоту, не перешкоджає адсорбції вірусу, проникненню його в чутливу клітку, депротенізаціі віріона, синтезу структурних вірусних білків, процесу складання віріонів і виходу їх з клітини. Противірусна стійкість починає активізуватися з моменту взаємодії інтерферону зі специфічними рецепторами клітинної поверхні. Рецептори для інтерферону…

Детальніше

Отримання та титрування інтерферону

Біосинтез інтерферону в культурі тканин зводиться до обробки клітин вірусами при певній множинності зараження (наприклад, 10 ─ 100 ЦПД50/мл). Час впливу вірусу коливається звичайно від однієї до трьох годин. Потім неадсорбованим вірус видаляють відмиванням, і культуру клітин заливають свіжим живильним середовищем. Зняту через 1 ─ 3 діб культуральну рідину центрифугують, звільняють від клітинних залишків. Надалі для інактивації вірусу-індуктора подкисляют культуральну…

Детальніше