Інтерферон

Iнтерферон

Інтерферон, точніше інтерферони, ─ глікопротеїди з молекулярною масою від 12 до 160 кДа, що володіють широким спектром біологічної активності: придушення репродукції вірусів; участь у регуляції імунологічних реакцій; мають радиозащитну дію, придушення розмноження пухлинних клітин і інші ефекти. «Багатоликість» інтерферонів дозволяє віднести їх до біорегуляторів. Відкриття інтерферону починалося з вивчення відомого у вірусології явища інтерференції. Англійський вчений А. Айзекс і його…

Детальніше

Фізико-хімічні властивості інтерферонів

Інтерферони представляють собою низькомолекулярні білки, іноді містять і деяку кількість вуглеводного матеріалу. Вуглевод надає інтерферону стабільність, а білок, в значній мірі за рахунок сульфгідрильних груп, має біологічну активність, в тому числі і противірусну. У складі інтерферону, виділеного з клітин курячого ембріона, виявлені: тирозин, аргінін, триптофан, лізин, треонін, лейцин. Молекула інтерферону має структуру з ковалентними зв’язками і складена з одного або…

Детальніше

Механізм синтезу інтерферону

Невід’ємною умовою синтезу інтерферону є нормальне функціонування клітинної ДНК. Інформація для утворення інтерферону закодована в ДНК клітини, але перебуває в ній в репресованому (загальмованому) стані. Тому витягти інтерферон з клітин, що не піддавалися впливу індукторів, не вдається. Процес утворення інтерферону запускається різними індукторами, пов’язаними з депресією гена (або генів) інтерферону і після транскрипції і трансляції інформаційних РНК для інтерферону (іРНК-ІФ)…

Детальніше

Iндуктори інтерферону

Коло відомих індукторів інтерферону надзвичайно широкий. Відповідно до класифікації, запропонованої Єршовим Ф.Н. і Новохатський А.С. (1980 р.), індуктори поділяються на вірусні та невірусні, а останні, у свою чергу, ─ на природні і синтетичні. У групі синтетичних індукторів – високомолекулярні і низькомолекулярні з’єднання. Вірусні індуктори інтерферону . Майже всі віруси стимулюють інтерфероноутворення. Найбільш активними індукторами вірусної природи є представники сімейств парамиксовирусів,…

Детальніше

Динаміка синтезу інтерферону

Інтерферон утворюється швидко в організмі тварини, зараженого вірусом. У сироватці крові його виявляють вже через годину після внутрішньовенного введення мишам вірусів Сендай або хвороби Ньюкасла. Найбільшої концентрації інтерферон досягав до 4 ─ 8-му год після введення вірусів і виявився в крові протягом 24 ─ 36 год, а в органах (легенях, селезінці, мозку) ─ до чотирьох діб. При застосуванні як індукторів…

Детальніше

Фактори, що впливають на утворення інтерферону

З дня відкриття інтерферону вчені постійно вивчали умови, які необхідні для утворення інтерферону, а також фактори, які обумовлюють оптимальний режим отримання цього противірусного препарату. При вивченні інтерфероногенний активності вірусів встановлено відмінності у прояві її не тільки окремими видами, але і окремими штамами всередині виду. Встановлено, що вірулентні штами вірусів кору, поліомієліту, ящуру, лісів Семліки, везикулярного стоматиту, хвороби Ньюкасла, осповакцини і…

Детальніше

Противірусна дія інтерферону

Противірусний ефект є найбільш вивченим властивістю інтерферону. Інтерферон не чинить безпосереднього на позаклітинний вірус in vitro або на його нуклеїнову кислоту, не перешкоджає адсорбції вірусу, проникненню його в чутливу клітку, депротенізаціі віріона, синтезу структурних вірусних білків, процесу складання віріонів і виходу їх з клітини. Противірусна стійкість починає активізуватися з моменту взаємодії інтерферону зі специфічними рецепторами клітинної поверхні. Рецептори для інтерферону…

Детальніше

Отримання та титрування інтерферону

Біосинтез інтерферону в культурі тканин зводиться до обробки клітин вірусами при певній множинності зараження (наприклад, 10 ─ 100 ЦПД50/мл). Час впливу вірусу коливається звичайно від однієї до трьох годин. Потім неадсорбованим вірус видаляють відмиванням, і культуру клітин заливають свіжим живильним середовищем. Зняту через 1 ─ 3 діб культуральну рідину центрифугують, звільняють від клітинних залишків. Надалі для інактивації вірусу-індуктора подкисляют культуральну…

Детальніше

Застосування інтерферону

Інтерферон продукується майже відразу ж після попадання віруса в організм. Однак природного інтерферону часто виявляється недостатньо для попередження розвитку інфекції. Терапевтичні дози інтерферону можуть бути забезпечені при введенні готових препаратів інтерферону (екзогенна інтерферонзація) або після його індукції (ендогенна інтерферонізація). До теперішнього часу накопичений великий експериментальний матеріал, що дозволяє розглядати інтерферонізацію як самостійний метод профілактики і лікування вірусних захворювань. Широкий спектр…

Детальніше