Грип та інші ГРВІ

gripp_orvi_s

Діагностика грипу складається з всебічної клінічної оцінки симптомів захворювання, застосування загально-клінічних методів обстеження, а також вірусологічних і серологічних методів, на підставі яких ставиться остаточний діагноз.

Ознаки парагрипозної інфекції

Парагрипом хворіють, в основному, діти дошкільного віку. Підйом захворювання спостерігається переважно в зимовий період. Початок гострий з максимальною вираженістю симптомів у перші дні.

Катаральні прояви у носоглотці (серозний риніт, фарингіт) – завжди є основними симптомами захворювання, які спостерігаються на тлі лихоманки (субфебрильною або фебрильною) і різних, але менш виражених, ніж при грипі, проявів інтоксикації.

Найбільш типовим для парагрипу є ураження гортані: ларингіт або ларинготрахеіт з охриплістю голоса і сухим грубим, болючим, гавкаючим кашлем з перших днів захворювання. Можливий розвиток ларингоспазму і стенозу гортані, який, на відміну від грипу, може розвинутися як в перший, так і в наступні дні захворювання.

Геморагічний синдром не характерний.

Ознаки респіраторно-синцитіальних інфекцій

Реєструється в основному в холодну пору року. Типова клінічна симптоматика розвивається переважно у дітей перших років життя, особливо НОВОНАРОДЖЕНИХ.

Захворювання проявляється катаральними симптомами на тлі нормальної або субфебрильної температури тіла. Кашель у перші дні захворювання сухий, в подальшому – вологий, нападоподібний. Обструктивний синдром виявляється частіше, ніж при грипі. Форма обструкції, в основному, сметанна. Катаральні явища у вигляді риніту, помірної гіперемії зіву. Одужання настає зазвичай через 7-12 днів.

Ознаки аденовірусної інфекції

Захворювання відрізняється наявністю різко вираженого ексудативного компонента. Клінічні симптоми частіше розвиваються поступово, з наростаючою виразністю і подальшим повільним одужанням.

У дітей молодшого віку захворювання часто починає проявлятися з катаральних симптомів в носоглотці на тлі фебрильної, субфебрильної або навіть нормальної температури і помірно виражених симптомів інтоксикації, наступні дні і зберігаються протягом тривалого часу (до 2-3 тижнів).

У дітей старшого віку можлива висока (39,0 °С і вище) лихоманка вже з перших днів захворювання, ознаки інтоксикації – як і при інших ГРЗ, також спостерігається рідке випорожнення.

На відміну від грипу явища нейротоксикозного прояву спостерігаються значно рідко.

Для аденовірусної інфекції найбільш характерна вираженість і тривалість (до 15-18 днів) катаральних симптомів в носоглотці: рясний серозно-слизовий риніт та фарингіт з вираженим ексудативним компонентом. Кашель – частіше вологий, ніж сухий, з перших днів захворювання. Характерна поява набряклості задньої стінки глотки, мигдаликів, аденоїдів, одутлості обличчя, повік, характерно збільшення всіх груп лімфовузлів, в тому числі мезентеріальних (болей в животі), а також збільшення печінки та селезінки.

Кон’юнктивіти (одно-або двосторонні катаральні, фолікулярні, плівчасті) спостерігаються у кожної четвертої дитини серед дітей перших двох років життя, у старшому віці – дещо рідше.

Ураження гортані спостерігається рідко, але протікає важко, з вираженим ексудативним компонентом.

Ознаки коронавирусної інфекції

Реєструється протягом усього року, частіше восени і навесні.

Основною відмінністю цієї інфекції є наявність у переважної більшості хворих дітей симптомів ураження шлунково-кишкового тракту (зригування, нудота, блювання, дискомфорт і болі в животі, рідке випорожнення ентерітного характеру), що спостерерігається з перших годин захворювання і нерідко передують катаральним проявам у носоглотці навіть у дітей старшого віку.

Основна симптоматика:

  • нетривалий (3-5 днів) гарячковий період, при цьому температурна реакція зазвичай не вище 39,0 °С, але можлива і її відсутність,
  • помірно виражена інтоксикація,
  • катаральні прояви в носоглотці спостерігаються майже у всіх дітей і не мають якихось особливостей: нетривалий слизисто-серозний риніт, фарингіт, в 30% випадків можливий розвиток бронхіту (в основному, уражаються бронхи великого і середнього калібру)
  • збільшення лімфатичних вузлів.

Обструктивний синдром відзначений у кожної другої дитини з бронхітом, характер обструкції спастичний або змішаний. Ларинготрахеїти розвиваються вкрай рідко.

Коронавіруси, як і аденовіруси, – найбільш часті збудники внутрішньолікарняних інфекцій.

Порівняно рідкісне виявлення коронавірусів пов’язано з технічними труднощами ідентифікації. Матеріалом є слиз ротоглотки і носа.

Тяжкий гострий респіраторний синдром – ТГРС, або «атипова пневмонія»

Вірус ТГРС потрапив у людську популяцію від диких кішок «viver». Передається повітряно-крапельним шляхом, може бути передача через воду і при тісному контакті з хворим через заражену мокроту.

Інкубаційний період – від 2-х до 10-ти днів. Початок гострий, лихоманка вище 38С, загальна слабкість, зниження апетиту, нудота, головний біль, частий сухий непродуктивний кашель, першіння в горлі, рідкісна блювота, зрідка висипання. Через 3-7 днів – ураження нижніх дихальних шляхів, посилення сухого кашлю, задишка. Аускультативно в легенях ослаблене дихання, крепітація і хрипи. Швидко розвивається набряк легенів. На оглядовій рентгенографії грудної клітини на початку захворювання – дифузне затемнення легеневої тканини або обмежені ділянки затемнення, в сегментах – вогнищеві інфільтрати. Підвищується рівень креатинфосфаткінази, лактатдегідрогінази, активність АлАТ і АсАТ.

Кишкові прояви ТГРС у дітей менш виражені, ніж у підлітків.

Розроблено ІФА-тест, за допомогою якого, можна швидко уточнити діагноз. За допомогою цього тесту виробляється виявлення антитіл-АКВ в зразках, отриманих в першу фазу хвороби або через 21 день і більше.

Епідемія важкого гострого респіраторного синдрому (ВГРС) в 2003 р. отримав назву «атипової пневмонії» привертала увагу науковців і дасть ще багато додаткової нової інформації про роль коронавірусів в респіраторній патології людини.

Ознаки риновірусної інфекції

Дана інфекція спостерігається протягом всього року, з підйомами восени і навесні. Початок гострий. Домінуючий симптом – нежить з рясними серозними виділеннями, спочатку водянистого, потім слизового характеру. Разом з ринореєю може бути сухий кашель, гіперемія повік, сльозотеча. Часто може мати місце мацерація шкіри біля носових ходів. Інтоксикація слабо виражена. Температура тіла субфебрильна, кон’юнктивітів немає. Печінка, селезінка не збільшені. Діарея не характерна.


Пташиний грип

В даний час у зв’язку із загрозою виникнення пташиного грипу, а також з його найбільшою небезпекою для здоров’я людей в усьому світі – «проблема у віддаленому куточку світі стає загальносвітовою проблемою за одну ніч».

Симптоматика пташиного грипу А (Н5N1) в 2006 р.

  • Інкубаційний період 2-8 днів (до 17 днів)
  • Температура тіла більше 38 °С
  • Кашель з кров’янистою мокротою
  • Геморагічний синдром
  • Задишка
  • Дистанційні хрипи
  • В окремих випадках болі в горлі, нежить, міалгії
  • У ряді випадків немає респіраторної симптоматики
  • Діарея (ентерит)
  • Лейкопенія, лімфопенія <1 х 109/л. тромбоцитопенія
  • Помірне збільшення рівня АЛТ, АСТ

Відмінні ознаки пташиного грипу А (Н5N1) та інших ГРВІ

Ознаки

Грип

Пташиний грип

Инкубаційний період

Від декількох годин до 1,5 діб

2-17 днів

Початок захворювання, перебіг

Гострий

Гострий

Провідний клінічний синдром

Інтоксикація

Дихальна недостатність

Тривалість інтоксикації

2-5 днів

7-12 днів

Збільшення печінки і селезінки

Відсутнє

Можливе

Ураження очей

Ін’єкція сосудів склер

Відсутнє

Ураження інших внутрішніх органів

Відсутнє

Діарея, можливе ураження печінки, нирок, лейко-, лімфо-, тромбопенії

Ентерит

Відсутній

Характерний

Основні діагностичні ознаки пташиного грипу

  • Висока лихоманка у поєднанні з ускладненим диханням і кашлем.
  • Діарея (при відсутність домішок крові у фекаліях).
  • Відсутність болю в горлі, кон’юнктивіту, нежиті і висипу.
  • Наявність повідомлень про спалахи грипу А (Н5N1) в регіоні проживання хворого серед популяції тварин (у першу чергу птахів) або випадках смерті домашньої птиці.
  • Контакт з хворим, у якого підтверджено інфікування вірусом грипу А (Н5N1) за 7 днів до появи перших клінічних ознак.
  • Контакт з хворим гострим респіраторним захворюванням нез’ясованої етіології, в тому числі ті, що закінчилися летально, за 7 днів до появи перших клінічних ознак.
  • Вказівки хворого про виїзд в країну або на територію, де є повідомлення про спалахи грипу А (Н5N1) в популяції тварин, особливо домашньої птиці.
  • Облік професійного ризику інфікування хворого.

Джерело: Грип у дітей. О.К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..