Про НАЗОФЕРОН®

interferon_b

НАЗОФЕРОН® – це препарат на основі інтерферону рекомбінантного альфа-2b, який застосовується для профілактики і лікування грипу та ГРВІ у дітей з 1го місяця від народження і дорослих.

Основний компонент Назоферон® – Інтерферон.

У структурі загальної захворюваності населення в багатьох країнах світу провідне місце займають гострі респіраторні захворювання (ГРЗ).

ГРЗ – це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються великою кількістю інфекційних агентів (переважно вірусів, а також бактерій, мікоплазм, хламідій, легіонел та їх асоціацій) з розвитком запального процесу в дихальних шляхах.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно у світі ГРІ (гострі респіраторні інфекції) реєструються у більш ніж 500 млн осіб, з них до 2 млн помирають, а у 60% – виникають ускладнення. В Україні щороку ГРІ хворіють від 10 до 15 млн осіб, що становить 25-30% загальної захворюваності, з них понад 4 млн – діти.

Як вже було зазначено, найчастіше збудника гострих респіраторних захворювань є віруси, 80% з яких складають віруси грипу, парагрипу, аденовіруси та респіраторно-сенцітіальні віруси.

Імунітет є головним чинником стійкості організму до інфекції. Здорова людина захищена від вірусних інфекцій імунною системою, насамперед системою інтерферонів – ІФН. Саме збільшення інтерфероногенезу є найбільш швидкою реакцією організму у відповідь на зараження інфекційним агентом, оскільки система інтерферонів формує антиінфекційний бар’єр набагато раніше інших захисних реакцій імунітету.

Інтерферони представляють собою групу біологічно активних білків, синтезованих клітинами в процесі імунної реакції у відповідь на вплив стимулюючих агентів (зокрема вірусів і бактерій). Інтерферон був відкритий в Англії в 1957 р. А. Айзексом і Ш. Лінденман при вивченні явища інтерференції вірусів. Існує три основні класи інтерферонів – альфа, бета і гамма і всі вони роблять значний вплив на перебіг вірусних захворювань. Інтерферон альфа (ІНФ-α) має виражену противірусну і протипухлинну дію, в набагато меншому ступені проявляє імуномодулюючі властивості. Інтерферон гамма (ІНФ-γ) має виражену імуномодулюючу дію, є індуктором клітинної ланки імунітету. Противірусні та протипухлинні властивості у нього виражені слабше ніж у ІНФ-α і ІНФ-β.

ІФН мають універсальну неспецифічну антимікробну, іммумодулюючу і противірусну дію, яка пов’язана з індукцією антигенів на поверхні клітин, запобіганням фіксації, проникнення і розмноження вірусу в клітині.

Противірусний ефект інтерферонів полягає в придушенні синтезу вірусної РНК, придушення синтезу білків оболонки вірусу. Механізмом цього ефекту є активація внутрішньоклітинних ферментів, таких наприклад як протеїнкіназа або аденілатсінтетаза. Протеїнкіназа руйнує фактор ініціації синтезу білка з матричної РНК, що пригнічує білковий синтез. Аденілатсінтетаза – викликає синтез речовин, які руйнують вірусну РНК.

Імуномодулюючий ефект обумовлений здатністю інтерферону регулювати взаємодію клітин, що беруть участь в імунній відповіді (посилення активності цитотоксичних Т-лімфоцитів, природних кілерів і макрофагів, задіяних у процесах руйнування бактеріальних і вірус інфікованих клітин).

Біологічна активність ІФН дуже висока. Досить однієї молекули ІФН, щоб зробити клітку стійкою до тієї чи іншої інфекції. Активне вироблення інтерферону – запорука стійкості організму до виникнення інфекційних захворювань або швидкої локалізації вогнища інфекції у випадку його виникнення. У випадках, коли синтез інтерферону знижений, організм не може повною мірою боротися з вірусними захворюваннями.

Порушення синтезу інтерферону спостерігається:

  • у дітей (особливо це стосується дітей, які перебувають на ранньому штучному вигодовуванні, часто хворіючих дітей)
  • вагітних
  • літніх людей
  • людей, ослаблених хронічними інфекціями

Ці групи людей найбільш схильні до інфекційних захворювань, які набувають у них затяжної форми і часто призводять до ускладнень.

Синтез інтерферону може знижуватися також в осінньо-зимовий період, через сезонні спалахи вірусних захворювань, невиправдане призначення антибіотиків, порушення харчування, стресів, несприятливої екологічної обстановки.

Враховуючи всі важливі властивості інтерферону в боротьбі організму з вірусними інфекціями, в медицині для лікування та профілактики ГРВІ широко застосовуються препарати інтерферону, особливо для категорій людей, у яких його вироблення знижено.

Інтерферон може мати два основних походження: лейкоцитарний і рекомбінантний. Лейкоцитарний інтерферон отримують з крові людини, і рекомбінантний – за допомогою інноваційних біотехнологій. Відповідно препарати рекомбінантного інтерферону безпечніше, так як вони виробляються без використання донорської крові. І застосовуючи їх, заразитися захворюваннями, які передаються через кров (гепатит, ВІЛ та ін.) неможливо.


NAZOFERON

Основні властивості Назоферону®:

НАЗОФЕРОН® – це противірусний, протимікробний, протизапальний, імуномодулюючий та антипроліферативний засіб.

НАЗОФЕРОН® має:

  • пряму противірусну дію, яке реалізується шляхом придушення транскрипції, трансляції та реплікації більшості відомих вірусів, що є причиною розвитку грипу та ГРВІ
  • антибактеріальну дію (призводить до загибелі бактеріальних клітин, пригнічує здатність бактерій до проникнення в клітини, активує антибактеріальні механізми захисту організму)
  • імуномодулюючу дію

НАЗОФЕРОН®:

  • Діє на причину розвитку грипу та ГРВІ і попереджає приєднання бактеріальної інфекції
  • Активує імунітет і дозволяє скоротити частоту епізодів вірусної інфекції
  • Безпечний противірусний препарат для лікування та профілактики ГРВІ та грипу у дітей
  • При появі перших симптомів дозволяє уникнути подальшого розвитку захворювання у 80% випадків
  • Інтраназальна форма введення забезпечує дію Назоферону® в місці первинного інфікування
  • Діючий вже через 5-10 хвилин після застосування

У яких ситуаціях рекомендується приймати Назоферон®:

  • При появі перших симптомів
  • При контакті з хворими на ГРЗ
  • При переохолодженні
  • При сезонному підвищенні захворюваності

НАЗОФЕРОН® – природний противірусний захист організму!

Реклама лікарського засобу.. Перед застосуванням необхідно обов’язково ознайомитися з інструкцією та проконсультуватися з лікарем. Зберігати в місцях недоступних для дітей. Р.П. МОЗ України №UA/15653/01/01 від 15.12.2016 р., №UA/15653/02/01 від 15.12.2016 р.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..