Зоонозний грип: передача вірусів від тварин людині

ist-caged-chickens
Віруси грипу можуть природним чином інфікувати людей і тварин, у тому числі птахів, свиней, коней, собак, кішок, морських ссавців, куньїх (наприклад, тхорів і ласок) і кажанів. Деякі штами вірусу грипу є зоонозними: вони можуть передаватися від тварин людям, викликаючи у інфікованих індивідів захворювання, яке може протікати як в легкій, так і у важкій формі.

Останнім часом кілька зоонозних вірусів викликали спорадичні інфекції у людей. Віруси пташиного грипу A (H7N9), A (H5N1) і A (H10N8), джерелом яких були птахи, і вірус свинячого грипу A (H3N2), джерелом якого були свині, являють собою приклад подібного типу вірусів, які викликали захворювання у людей. Віруси грипу, які подолали межу між тваринною і людською екосистемами і в зв’язку з цим вважаються “новими” для людини, можуть становити потенційну пандемічну загрозу у випадку, якщо вони отримають здатність легко поширюватися серед людей. У зв’язку з цим необхідно в обов’язковому порядку повідомляти ВООЗ про кожний випадок інфікування людей новим вірусом грипу, як того вимагають Міжнародні медико-санітарні правила (ММСП, 2005).

Важливо, щоб держави-члени були підготовлені до спалахів інфекції, викликаної новими вірусами.
Інфекція пташиного грипу у людини

Випадки інфікування людей вірусами пташиного грипу А мало поширені і в основному є наслідком прямого контакту людини з інфікованою домашньою птицею. Передача від людини людині в цілому носить обмежений і несистематичний характер, за винятком рідкісних випадків, коли віруси грипу А набували здатність циркулювати серед широких верств населення, приводячи тим самим до пандемій. Коли зоонозний вірус набуває здатності легко поширюватися серед людей, його починають розглядати як вірус людського грипу.

Симптоми

Віруси пташиного грипу А можуть викликати цілий спектр захворювань у людей – починаючи від очних інфекцій (кон’юнктивіт) або грипоподібної хвороби (наприклад, температура, кашель, біль у горлі та м’язах) і закінчуючи важким респіраторним захворюванням (наприклад, пневмонією, гострим респіраторним захворюванням, вірусною пневмонією), що іноді супроводжується нудотою, блювотою, діареєю і неврологічними змінами. Інфекція пташиного грипу у людей може закінчитися летальним результатом.

Віруси пташиного грипу класифікують, виходячи з тяжкості захворювання, що викликається ними у курей. Низькопатогенні віруси пташиного грипу можуть взагалі не викликати захворювання у курей, або воно може протікати у них в дуже легкій формі. Високопатогенні віруси пташиного грипу викликають у курей важку форму захворювання, і рівень смертності в інфікованій зграї у зв’язку із захворюванням може досягати 100%. Інфекції, викликані вірусами пташиного грипу А у людини, пов’язують як з високопатогенними, так і з низькопатогенного штамами вірусу субтипов H5, H6, H7 і H9.

Пандемічний потенціал

Високопатогенний вірус пташиного грипу A (H5N1) і низькопатогенний вірус пташиного грипу A (H7N9) є тими двома новими вірусами грипу, які викликають найбільшу стурбованість у зв’язку з тим, що вони призводять до важкої форми захворювання у людей, а також у зв’язку з триваючою реєстрацією спорадичних випадків захворювання у людей (станом на середину 2014). Триваюча спалах інфекції, викликаної обома субтипами, серед домашньої птиці збільшує шанси того, що з часом вірус достатньою мірою адаптується до організму людини, щоб викликати наступну пандемію грипу серед людей.

Джерело: ВООЗ

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..