Збудники грипу

GettyImages_151617200

Грип періодично викликає епідемії та пандемії у світі, оскільки швидко передається від людини до людини. Підступність захворювання в тому, що віруси-збудники грипу постійно змінюють свою структуру. Тому на зміну одному підтипу вірусу, до якого у населення виробився імунітет, приходить наступний, а вакцини від грипу доводиться постійно вдосконалювати.


Джерело: likar.info

Багатоликі віруси

Збудником грипу є вірус сімейства Ortomyxoviridae, який розмножується в слизовій дихальних шляхів. Вперше вірус був виявлений у 30-ті роки минулого століття. Відомо три типи вірусів (А, В і С). Віруси типу А вражають людей, птахів і деяких тварин. При цьому типи В і С патогенні тільки для людей.

Вірус грипу має форму сфери. На поверхні вірусу розміщуються антигени двох видів – гемаглютинін (H) та нейрамінідази (N). Завдяки цим антигенів вірус здатний проникати в клітини і розмножуватися в людському організмі. Спочатку вірус за допомогою гемаглютиніну приєднується до клітки. У відповідь на це організм виробляє антитіла, які є основою імунітету проти конкретного підтипу збудника грипу. Нейрамінідаза відповідає за здатність збудника грипу потрапляти в клітку і виходити з неї після розмноження. Ці мінливі антигени і визначають різні штами одного типу вірусу. Антигени можуть різко змінити властивості, що веде до появи форми вірусу, що викликає пандемію. У нової форми або стара форма вірусу яка выдродилася здатна повільно міняти властивості. Це сприяє продовженню епідемії.

Кожен новий штам вірусу отримує індивідуальне позначення залежно від типу вірусу, географічного місця виділення вірусу, дати і виділення і антигенного підтипу. Наприклад, штам A/Moscow/10/99 (H3N2) є вірусом типу А, виділеним в Москві в жовтні 1999 року і позначений антигенними підтипом H3N2. Зараз виявлено понад 2 тисяч варіантів вірусів грипу.

Причина високої мінливості вірусів грипу точно невідома. Вважається, що це еволюційний механізм, завдяки якому виживають популяції вірусів. Але саме висока мінливість збудників грипу є причиною епідемією і пандемій цього захворювання.

Щорічно віруси одного і того ж типу (особливо типу А) легко змінюють структуру. Результатом стає поява нових форм вірусів, невідомих імунній системі людей. Епідемічне значення для людського організму мають віруси, які містять підтипи H1, H2, H3 і підтипи N1, N2. Епідемії грипу типу А виникають періодично в 2-3 роки. Вірус типу В зазвичай виникає локальні спалахи грипу кожні 4-6 років, а вірус типу С не викликає епідемій і не пов’язаний з тяжкими наслідками.

Як передаються збудники грипу

До вірусів грипу сприйнятливі люди різного віку, особливо діти, вагітні жінки, літні, люди з хронічними захворюваннями.

Джерелом інфекції стає хвора людина з яскравою або стертою формою грипу, який виділяє вірус під час кашлю, при розмові. Людина залишається заразною з перших годин захворювання і до 5-7 дня хвороби.

Вірус може передаватися повітряно-крапельним шляхом і через дотики до предметів. Так, в повітрі віруси цього захворювання здатні зберігати життєздатність 2-9 годин. На паперовій поверхні віруси живуть 8-12 годин, на металевих предметах – 24-28 годин. Здорова людина, доторкнувшись до «заражених» предметів, також ризикує захворіти.

Профілактика захворювання

За підрахунками ВООЗ, від варіантів вірусу грипу під час сезонних епідемій помирає щорічно 250-500 тис. Чоловік. Найчастіше – це маленькі діти і літні люди від 65 років. Іноді смертність може сягати мільйона. Небезпека для здоров’я і життя хворого людини представляють ускладнення грипу (отити, міокардит, пневмонія, менінгіт, вірусний енцефаліт).

Найефективнішим засобом профілактики грипу визнана вакцинація. Вона значно знижує ризик захворіти при попаданні вірусу в організм або сприяє тому, що хвороба протікає в легкій формі.

Для профілактики використовуються живі та інактивовані вакцини. В останні роки вчені намагаються створити антигрипозні вакцини нового покоління.

Для профілактики зараження грипом в сезон захворювання необхідно частіше мити руки з милом, щоб змити віруси з шкіри рук. Не можна чіпати обличчя, очі, ніс немитими руками. Бажано уникати обіймів, рукостискань, поцілунків при зустрічах. Якщо ви виявили у себе ознаки, схожі на симптоми грипу, залишайтеся вдома і викличте лікаря.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..