Практичні рекомендації щодо введення прикорму.

prakt rekom

1 етап

Розвиток навичок

Мета на цьому початковому етапі полягає в тому, щоб привчити немовля їсти з ложки. Спочатку потрібно лише мала кількість їжі (приблизно одна або дві чайних ложки), і давати її потрібно на кінчику чистої чайної ложки або пальця. Можливо, дитині знадобиться деякий час, щоб навчитися користуватися губами для зняття їжі з ложки і переміщати їжу, готову до проковтування, в задню частину ротової порожнини. Частина їжі може стікати по підборіддю, випльовуватись. Цього з самого початку слід очікувати, і це не означає, що дитині їжа не подобається.

Рідини

Годування грудьми на вимогу повинно тривати з такою ж частотою та інтенсивністю, як і в період виняткового грудного вигодовування, і грудне молоко повинно залишатися головним джерелом рідини, харчових речовин і енергії. У цей період ніякі інші рідини не потрібні.

Їжа перехідного періоду

Першою запропонованою дитині їжею повинні бути розім’яті продукти, що складаються з одного інгредієнта, м’якої консистенції, без додавання цукру солі або гострих приправ, таких, як каррі-порошок або гострий стручковий перець. До числа позитивних прикладів можна віднести хлібні злаки, крім пшениці, такі, як зварений дома та розім’ятий рис, картопляне пюре, м’яка густа каша з традиційних злакових продуктів (таких, як овес, і пюре з овочів або фруктів). У пюре для розм’якшення можна додати грудне молоко (або дитячу живильну суміш).

Частота прийому їжі

Навчитися навичкам вживання їжі та отриманню задоволення від нових смакових відчуттів дитині допоможуть невеликі кількості їжі для прикорму один-два рази на день.

Їжу слід пропонувати після годування грудьми, щоб уникнути заміни грудного молока прикормом.

2 етап

Розвиток навичок

Після того як дитина звикла до годівлі ложкою, для поліпшення різноманітності раціону харчування і розвитку рухових навичок можна додати нові відтінки смаку і консистенції. Показниками ступеня розвитку, що вказують на те, що грудні діти готові до більш густого пюре, відноситься їх здатність сидіти без підтримки і переносити предмети з однієї руки в іншу.

Рідини

Годування грудьми на вимогу слід продовжувати, і грудне молоко повинно залишатися основним джерелом рідин, харчових речовин і енергії. Немовля може не зберегти тієї ж частоти та інтенсивності годування груддю, що і під час виняткового грудного вигодовування.

Їжа перехідного періоду

Можна вводити добре проварені розім’яті м’ясо (особливо печінка), бобові, овочі, фрукти і різні зернові продукти. Для того щоб заохотити дітей до позитивного сприйняття нових продуктів, непогано ввести новий відтінок смаку, такий, як м’ясо, разом зі знайомою улюбленою стравою, такою, як розім’яті фрукти або овочі.

Аналогічним чином, при введенні більш грудкуватої їжі слід змішувати улюблену їжу дитини з новою, більш грубою по структурі їжею (наприклад, морква невеликими, але помітними шматками). Замість солодкого слід заохочувати пряну їжу, а в десертах повинно бути мало цукру.

Частота прийому їжі

Через кілька тижнів після початку введення прикорму грудна дитина повинна приймати невеликі кількості продуктів, вибраних з широкого різноманітного асортименту, від двох до трьох разів на день.

3 етап

Розвиток навичок

По мірi того як діти продовжують розвиватися, можна вводити їжу з більш густою консистенцією і більше грудкуватої структурою, щоб допомогти їм навчитися жувати і справлятися з невеликими шматочками їжі. З розвитком більш точних рухових навичок і появою зубів грудні діти набувають здатність брати маленькі шматочки їжі, переправляти їх в рот і жувати; при цьому важливо заохочувати розвиток таких навичок, даючи дітям їжу, яку можна їсти пальцями.

Рідини

Годування грудьми на вимогу повинно тривати, щоб забезпечувати постійне надходження енергії з грудним молоком. Однак у міру росту дитини все більш важливе значення в задоволенні зростаючих харчових потреб дитини набувають енергія і харчові речовини, що надходять з їжею перехідного періоду. При приготуванні їжі можна використовувати невеликі кількості коров’ячого молока та інших молочних продуктів, а після 9 місяців в якості пиття дітям, яких більше не годують грудьми, можна давати немодифіковане коров’яче молоко. Інші рідини крім грудного молока слід давати в чашці.

Їжа перехідного періоду

Овочі потрібно варити до розм’якшення, а м’ясо слід пропускати через м’ясорубку і потім розминати на великі частки. Їжа повинна бути різноманітною і містити фрукти і овочі, бобові і невеликі кількості риби, кефіру, м’яса, печінки, яйця або сиру. Щоб уникнути ризику отруєння сальмонелою, дуже важливо як слід варити яйце; не слід використовувати страви, що містять сирі яйця.

При кожному прийомі їжі слід пропонувати їжу, яку можна їсти пальцями, наприклад, підсмажений хліб, морква і грушу. На хліб слід намазувати помірні кількості масла або маргарину, тоді як продукти з доданим цукром, такі, як печиво і тістечка, краще не заохочувати.

Частота прийому їжі

Кожен день слід пропонувати два-три основних прийому їжі, а між ними можна давати легкі закуски, такі, як йогурт, трохи кефіру, размятое сире або печене яблуко, намазаний маслом, маргарином або варенням хліб. До часу цього етапу грудним дітям, які не годуються грудьми або дитячої поживною сумішшю, буде необхідно харчуватися не менше п’яти разів на день.

4 етап

Розвиток навичок

В останні місяці періоду введення прикорму годування дитини має поєднуватися з самостійним прийомом їжі.

Однак поки грудні діти та діти раннього віку ще тільки відпрацьовують свої навички годування, вони не можуть самостійно годуватися до такої міри, щоб забезпечити достатнє споживання їжі, тому особи, які доглядають за грудними дітьми, як і раніше грають важливу роль в годуванні дітей .

Рідини

Грудне молоко продовжує складати важливу частину раціону харчування і в кращому варіанті повинно бути головною рідиною протягом другого року життя і навіть довше. Починаючи з 9 місяців можна поступово збільшувати споживання свіжого коров’ячого молока і молочних продуктів на його основі.

Їжа перехідного періоду

У міру того як дитина переходить до більш зрілого раціону харчування, продукти повинні бути рубаними або розім’ятими, а м’ясо повинно бути прокручено на м’ясорубці. У кожний прийом їжі слід включати продукти, які можна їсти пальцями, наприклад, маленькі кубики фруктів, овочів, картоплі, тосту, сиру і м’якого м’яса, щоб привчати дитину їсти самостійно.

Частота прийому їжі

Грудні діти повинні мати три основні прийоми їжі в день, що чергуються з двома легкими закусками.

По досягненню віку приблизно 1 року діти можуть їсти звичайну їжу з сімейного столу і не вимагають спеціально приготовлених страв.

Як і раніше не рекомендується додавати сіль, і обмеження солі піде на користь всій родині. Діти їдять повільно, тому необхідно особливо подбати про те, щоб можна було приділяти їм додатковий час і увагу. Коли немовлята і діти раннього віку вчаться їсти, вони потребують заохочення, а дорослим, які їх годують, потрібно мати терпіння. Коли малюків не залишають одних, щоб вони самі брали собі їжу з сімейної страви, а допомагають їм їсти і заохочують їх, це може набагато збільшити кількість їжі, яку вони з’їдають. Під час прийому їжі слід завжди спостерігати за немовлятами та дітьми раннього віку.

Джерело: Годування та харчування грудних дітей та дітей раннього віку. Методичні рекомендації для Європейського регіону ВООЗ з особливим акцентом на республіки колишнього Радянського Союзу. Регіональні публікації ВООЗ, Європейська серія, № 87

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..