Різноманітність, смак і аромат продуктів для прикорму

rasnoobr

Для того щоб забезпечити задоволення потреб зростаючих дітей в енергії та поживних речовинах, їм потрібно пропонувати широкий асортимент продуктів з високою харчовою цінністю. Крім цього, цілком можливо, що, коли дітям пропонується більш різноманітний раціон харчування, це покращує їх апетит. Хоча структура споживання їжі з кожним прийомом змінюється, діти регулюють своє споживання енергії при наступних прийомах їжі таким чином, що сумарне добове споживання енергії зазвичай залишається відносно постійним. Тим не менш, величина споживання енергії в різні дні також може дещо змінюватися.

Незважаючи на те, що у дітей є свої переваги, діти, коли їм дають різні продукти, зазвичай вибирають деякий набір, що включає і їх улюблені продукти, і в результаті отримують алiментарно повний раціон.

На споживання дитиною їжі перехідного періоду може впливати цілий ряд органолептичних властивостей, таких, як смак, аромат, зовнішній вигляд і структура. Смакові сосочки мови сприймають чотири первинних смакових якості: солодке, гірке, солоне і кисле. Чутливість до смаку допомагає захиститися від з’їдання шкідливих речовин, а також може допомогти в регулюванні величини споживання їжі дитиною.

Хоча дітям не потрібно вчитися любити солодку або солону їжу, існують досить переконливі підтвердження того, що на переваги дітей відносно більшості інших харчових продуктів великий вплив мають пізнання і досвід. Єдиною вродженою перевагою у людей є перевага до солодкого смаку, і навіть новонароджені діти жадібно поїдають солодкі речовини. Це може стати проблемою, так як у дітей виробляється перевага по відношенню до частоти впливу того чи іншого смаку. Відмова від усіх інших продуктів, крім солодких, обмежить різноманітність споживаної дитиною їжі і поживних речовин.

У порівнянні з одноманітним раціоном харчування, діти з’їдають більше, коли вони отримують різноманітну їжу.

Важливо, щоб діти, для яких спочатку незнайомі всі продукти, мали неодноразовий доступ до нових продуктів в період введення прикорму, щоб у них виробилася здорова система позитивного сприйняття їжі. Було висловлено припущення, що потрібно спробувати їжу як мінімум 8-10 разів, а явне підвищення позитивного сприйняття їжі відбувається після 12-15 разів. Таким чином, батьків потрібно заспокоювати і говорити, що відмова прийняти їжу – явище нормальне.

Продукти потрібно пропонувати по багато разів, так як ті продукти, від яких дитина спочатку відмовляється, пізніше нерідко приймаються. Якщо витлумачити первісну відмову дитини як незмінну, цей продукт, ймовірно, більше не буде пропонуватися дитині, і можливість мати доступ до нових продуктів і смакових відчуттiв буде втрачена.

Процес введення прикорму залежить від того, чи навчилася дитина отримувати задоволення від нової їжі. Діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть швидше позитивно сприйняти тверду їжу, ніж діти, що вигодовуються дитячими поживними сумішами промислового виробництва, оскільки перші звикли до різних відтінків смаку і запаху, переданим з материнським молоком.

Джерело: Годування та харчування грудних дітей та дітей раннього віку. Методичні рекомендації для Європейського регіону ВООЗ з особливим акцентом на республіки колишнього Радянського Союзу. Регіональні публікації ВООЗ, Європейська серія, № 87

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..