Енергетична щільність і в’язкість продуктів для прикорму

prikormОсновними факторами, що впливають на те, якою мірою немовля може задовольнити свої потреби в енергії та поживних речовинах, є консистенція та енергетична щільність (кількість енергії на одиницю об’єму) їжі для прикорму і частота годування. Головним джерелом енергії часто є крохмаль, але при нагріванні з водою крохмальні зерна клейстерізуются і утворюють об’ємну, густу (в’язку) кашу. Через ці фізичних властивостi грудним дітям важко проковтнути і перетравити таку кашу. Крім того, низька калорійність і харчова щільність означає, що для задоволення потреб немовляти йому потрібно з’їсти великі обсяги їжі.

Зазвичай це неможливо через обмежену місткость шлунка немовляти і обмеженого числа прийомів їжі в день. Розбавлення густої каші для того, щоб її було легше проковтнути, ще більше знижує її енергетичну щільність. Традиційно їжа для прикорму має низьку енергетичну щільність і низький вміст білків, і хоча її рідка консистенція полегшує її споживання, обсяги, необхідні для задоволення потреби дитини в енергії та харчових речовинах, часто перевищують максимальний обсяг, який може проковтнути немовля. Додавання невеликої кількості рослинної олії може зробити їжу м’якше і легше для споживання навіть в холодному вигляді. Однак додавання великої кількості цукру або свинячого жиру хоча і підвищить енергетичну щільність, але збільшить в’язкість (густоту) і тому зробить їжу занадто важкою для споживання в
великих кількостях.

Таким чином, їжа для прикорму повинна бути багатою на енергію, білки і мікронутрієнти і мати консистенцію, яка дозволяє легко споживати її. У деяких країнах світу, що розвивається цю проблему вирішують шляхом додавання в густу кашу борошна, багатого амилазою, що зменшує в’язкість каші, не знижуючи вмісту в ній енергії і харчових речовин. Багате амилазою борошно отримують шляхом пророщування зерен хлібних злаків, що веде до активації ферментів амілази, які потім розщеплюють крохмаль на цукор (мальтозу, мальтодекстрини і глюкозу). Коли крохмаль розщеплюється, він втрачає свою здатність вбирати воду і розбухати, і тому каша з багатого амилазою борошна з пророслих зерен має високу енергетичну щільність, зберігаючи напіврідку консистенцію, але підвищену осмолярність.

Приготування таких сортів борошна вимагає часу і стомлюючої праці, але їх можна готувати у великих кількостях і додавати потроху для розрідження каші в міру необхідності. Їх можна також виробляти в промислових масштабах при низьких витратах.

Також надзвичайно важливо знати, що додавання крохмальвмiсних продуктiв харчування впливає не тільки на в’язкість їжі, але і на щільність білків і поживних мікроелементів в їжі. Наприклад, хоча додавання тваринних жирів, рослинного масла або маргарину підвищує енергетичну щільність, воно негативно впливає на щільність білків і мікронутрієнтів. Тому крохмальвмiснi продукти необхідно збагачувати такими продуктами, які підвищують вміст в них енергії, білків і поживних мікроелементів. Цього можна досягти додаванням молока (грудного молока, дитячих поживних сумішей промислового виробництва або невеликих кількостей коров’ячого молока або кисломолочних продуктів), що покращує якість білків і підвищує щільність основних поживних речовин.

Джерело: Годування та харчування грудних дітей та дітей раннього віку. Методичні рекомендації для Європейського регіону ВООЗ з особливим акцентом на республіки колишнього Радянського Союзу. Регіональні публікації ВООЗ, Європейська серія, № 87.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..