Прикорм і фізіологічний розвиток і дозрівання

prikorm2 Здатність споживати “тверду” їжу вимагає дозрівання нервово-м’язової, травної, ниркової та захисної систем.

Нервово-м’язова координація

На терміни введення “твердої” їжі і на здатність немовлят споживати її впливає дозрівання нервово-м’язової координації. Багато харчових рефлексiв, які проявляються на різних стадіях розвитку, або полегшують, або ускладнюють введення різних видів їжі. Наприклад, при народженні грудне вигодовування полегшується завдяки і рефлексу загарбання грудей, і механізму смоктання і ковтання , але введенню твердої їжі може заважати блювотний рефлекс.

До 4 місяців у грудних дітей ще немає нервово-м’язової координації для того, щоб сформувати харчову грудку, переправити її в ротову частину глотки і проковтнути. Ще не розвинені управління рухами голови і опора хребта, і тому грудним дітям важко зберігати положення для успішного поглинання і проковтування напівтвердої їжі.

Приблизно в 5 місяців діти починають підносити до рота предмети, і розвиток в цей час “рефлексу жування” дозволяє споживати деякі тверді продукти незалежно від появи зубів. До віку приблизно 8 місяців більшість дітей можуть сидіти без підтримки, з’являються перші зуби, і вони володіють достатньою гнучкістю язика, щоб ковтати більш тверді грудки їжі. Незабаром після цього у грудних дітей виробляються навички маніпулювання для самостійного годування, пиття з чашки, тримаючи її двома руками, і вони можуть їсти їжу з сімейного столу. Дуже важливо заохочувати дітей до того, щоб вони на відповідних етапах виробляли навички прийому їжі, такі, як жування і піднесення предметів до рота. Якщо ці навички не будуть придбані вчасно, пізніше можуть виникнути проблеми поведінки і годування.

Травлення і всмоктування

У грудних дітей секреція шлункових, кишкових і панкреатичних травних ферментів не розвинена так, як у дорослих. Тим не менш, немовля здатне повністю і ефективно перетравлювати і всмоктувати харчові речовини, що містяться в грудному молоці, а в грудному молоці містяться ферменти, які сприяють гідролізу жирів, вуглеводів і білків в кишечнику. Аналогічним чином, в ранньому грудному віці секреції солей жовчних кислот лише ледь вистачає для утворення міцели, а ефективність всмоктування жиру нижче, ніж у дітей більш старшого віку і дорослих.

Цю недостатність може частково компенсувати присутня в грудному молоці, але відсутня в дитячих поживних сумішах промислового виробництва ліпаза, яка стимулюється солями жовчної кислоти. Приблизно до 4 місяців шлункова кислота допомагає шлунковому пепсину повністю переварювати білок.

Хоча панкреатична амилаза починає вносити повноцінний внесок у переварювання крохмалів тільки наприкінці першого року, більшість пройшли теплову обробку крохмалів перетравлюються і всмоктуються майже повністю. Навіть у перший місяць життя товста кишка відіграє життєво важливу роль в остаточному перетравленні тих харчових речовин, які не повністю всмоктуються в тонкій кишці.

Мікрофлора товстої кишки змінюється з віком і в залежності від того, вигодовується дитина грудьми або штучно. Мікрофлора ферментує неперетравлені вуглеводи і здатні до зброджування харчові волокна, перетворюючи їх на жирні кислоти з коротким ланцюгом, які всмоктуються в товстій кишці, завдяки чому забезпечується максимальна утилізація енергії з вуглеводів. Цей процес, відомий як “вилучення енергії з товстої кишки”, може давати до 10% засвоєної енергії.

До того часу, коли приблизно у віці 6 місяців в раціон дитини вводиться адаптована їжа з сімейного столу, травна система вже досить дозріла для ефективного переварювання крохмалю, білків і жирів, що містяться в немолочнiй їжі. Тим не менш, місткість шлунка у грудних дітей невелика (близько 30 мл / кг маси тіла).

Таким чином, якщо їжа занадто об’ємна і має низьку енергетичну щільність, грудні діти іноді бувають нездатні спожити її в достатній кількості, щоб задовольнити свої потреби в енергії та харчових речовинах. Тому продукти для прикорму повинні мати високу щільність енергії і мікронутрієнтів, і давати їх потрібно маленькими кількостями і часто.

Ниркова функція

Навантаження розчинених речовин на нирки означає сумарну кількість розчинених речовин, яке має бути виведено нирками. В основному вона включає нетрансформованi в ході обміну речовин харчові компоненти, головним чином, електроліти натрій, хлор, калій і фосфор, які були поглинені понад потреби організму, і кінцеві продукти обміну речовин, найбільш важливими з яких є азотні сполуки, що утворилися в результаті травлення та метаболізму білків.

Потенційнt навантаження розчинених речовин на нирки означає розчинені речовини харчового і ендогенного походження, які необхідно буде вивести з сечею, якщо вони не будуть використані в синтезі нової тканини або виведені ненирковий шляхами. Вона визначається як сума чотирьох електролітів (натрію, хлору, калію і фосфору) плюс розчинені речовини, отримані в результаті білкового обміну, на частку яких зазвичай припадає понад 50% потенційної навантаження розчинених речовин на нирки.

Новонароджена дитина має занадто обмежену пропускну здатність нирок, щоб справлятися з високим навантаженням розчинених речовин і одночасно зберігати рідини. Осмолярнiсть материнського молока відповідає можливостям організму дитини, тому занепокоєння з приводу надмірного навантаження розчинених речовин на нирки стосується насамперед дітей, котрі не годуються грудьми, особливо дітей, яких годують немодифікованим коров’ячим молоком. Особливо виправдане це занепокоєння в період хвороби.

Приблизно до 4 місяців ниркова функція стає значно більш зрілою, і немовлята здатні краще зберігати воду і справлятися з більш високими концентраціями розчинених речовин. Таким чином, рекомендації щодо введення прикорму зазвичай не вимагають того, щоб їх змінювали для приведення у відповідність зі стадією розвитку ниркової
системи.

Захисна система

Життєво важливим механізмом захисту є розвиток і підтримка ефективного бар’єру слизової оболонки в кишечнику. У новонародженого бар’єр слизової оболонки незрілий, внаслідок чого він не захищений від пошкодження ентеропатогенними мікроорганізмами і чутливий до дії деяких антигенів, що містяться в їжі. Грудне молоко містить великий набір факторів, яких немає в дитячих поживних сумішах промислового виробництва і які стимулюють розвиток активних захисних механізмів і допомагають підготувати шлунково-кишковий тракт до поглинання їжі перехідного періоду. До числа неімунологiчних захисних механізмів, що допомагають захистити поверхню кишкiвника від мікроорганізмів, токсинів і антигенів, відносяться шлункова кислотність, слизова оболонка, кишкові секрети і перистальтика.

Слабкі захисні механізми травного шляху немовляти в ранньому віці, а також знижена шлункова кислотність збільшують ризик пошкодження слизової оболонки чужорідної їжею і мікробіологічними білками, які можуть викликати прямий токсичний або імунологічно опосередковане ушкодження.

Деякі продукти містять білки, які є потенційними антигенами: це соєвий білок, клейковина (присутня в деяких зернових продуктах), білки в коров’ячому молоці, яйця і риба, які асоціюють з ентеропатію. Тому представляється розумним уникати введення цих продуктів до настання 6-місячного віку, особливо коли в сімейному анамнезі фігурує харчова алергія.

Джерело: Годування та харчування грудних дітей та дітей раннього віку. Методичні рекомендації для Європейського регіону ВООЗ з особливим акцентом на республіки колишнього Радянського Союзу. Регіональні публікації ВООЗ, Європейська серія, № 87.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..