Менінгококова інфекція

Leptospira

Менінгококова інфекція – захворювання, що викликається менінгококом, проявляється частіше у вигляді гнійного менінгіту.

Причина. Джерелом інфекції є хвора людина або здоровий носій менінгококів.

Шлях передачі – повітряно-крапельний. Зараження відбувається при близькому контакті. Доведено, що зараження менингококком в 70% випадків здійснюється на відстані менше 0,5 м.

Частіше хворіють діти. Періодичні підйоми захворювань спостерігаються з інтервалами в 10- 20 років з найбільшим числом хворих в зимово-весняні місяці.

Процес розвитку хвороби. Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка носоглотки. Якщо немає вираженої реакції в місці проникнення, то інфекція обмежується менінкокконосітельством. Якщо у вхідних воротах інфекції розвивається запальний процес, то це проявляється назофарингитом (нежить, першіння в горлі). Приблизно у 5% людей менінгокок долає місцеві бар’єри і поширюється по організму, ушкоджуючи різні органи та системи, обумовлюючи розвиток менінгіту. Після перенесеної хвороби розвивається стійкий імунітет.

Ознаки. Інкубаційний період від 3 до 20 діб (частіше 5-7 днів). Захворювання починається, як правило, гостро, з різкого ознобу і підвищення температури тіла до 38 – 40 оС. У частини хворих за 1 – 5 діб до виникнення ознак менінгіту їм передують симптоми назофарингіту (першіння та біль у горлі, закладеність носа, нежить). З’являється загальна слабкість, болі в очних яблуках, головний біль в лобно-скроневих, рідше потиличних областях. Головний біль швидко наростає, стає болісним, давить або розпирає. Виникає нудота, періодично повторна блювота, не дає хворому полегшення. Спостерігається підвищена чутливість до всіх видів зовнішніх подразників, млявість, загальмованість, оглушення, порушення сну. Провідне місце в проявах захворювання відіграють ознаки запалення мозкових оболонок – ригідність м’язів потилиці (хворий не може привести підборіддя до грудей) та інші.

У частини хворих в перші години хвороби з’являється висип у вигляді крововиливів зірчастої неправильної форми і різної величини, який локалізується частіше на сідницях, стегнах, гомілках, руках, в пахових і пахвових областях, рідше на обличчі.

Невідкладна допомога. При підозрі на це захворювання необхідно негайно викликати невідкладну допомогу для евакуації хворого до лікарні.

Диспансеризація. Ті, хто прехворів менінгококовим менінгітом, підлягають диспансеризації протягом 2 років. Частота обов’язкових контрольних обстежень лікарем поліклініки становить: 1 раз на місяць протягом перших 3 місяців після виписки зі стаціонару, в подальшому – 1 раз в 3 місяці протягом 1 року, надалі – 1 раз в 6 місяців.

Протягом перших 6 місяців після хвороби перехворіли потребують звільнення від деяких видів робіт, пов’язаних з особливими умовами праці. До них відносяться: перегрівання, кисневе голодування, перепади атмосферного тиску і температури навколишнього середовища, надмірне нервово-психічне і фізичне напруження. Забороняється куріння, вживання алкоголю. При стійкій астенії (загальна слабкість, підвищена стомлюваність) показані адаптогени (елеутерокок, заманиха, сапарал, пантокрин та ін.), Полівітаміни (гексавіт, ундевит та ін.). Рекомендується санаторно-курортне лікування загального або неврологічного профілю.

Попередження хвороби. За членами сім’ї, де був хворий, встановлюється медичний нагляд протягом 10 днів. Вони обстежуються на носійство менінгококу. Діти, які відвідують дитячі установи, до отримання негативного результату бактеріологічного дослідження, в ці установи не допускаються.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби).

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..