Кліщовий бореліоз (хвороба Лайма)

leptospiroz

Кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) – інфекційне трансмісивне природноочагове захворювання, що викликається спірохетами і передається кліщами, що має схильність до хронічного і рецидивуючого перебігу і переважного ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату і серця.

Вперше вивчення захворювання почалося в 1975 г в містечку Лайм (США).

Причина. Збудниками хвороби Лайма є спірохети роду боррелій. Збудник тісно пов’язаний з пасовищними (іксодовими) кліщами і їх природними господарями. Спільність переносників для збудників іксодових кліщових боррелиозів і вірусів кліщового енцефаліту обумовлює наявність у кліщів, а отже у хворих, випадків змішаної інфекції.

Географічне поширення хвороби Лайма обширно, воно зустрічається на всіх континентах (крім Антарктиди). Вважають вельми ендемічними (постійний прояв даного захворювання в певній місцевості) Ленінградську, Тверську, Ярославську, Костромську, Калінінградську, Пермську, Тюменську області, а також Уральський, Західно сибірський і Далекосхідний регіони по пасовищним (іксодовим) кліщовий бореліоз. На території Ленінградської області основними хранителями і переносниками боррелій є тайговий і європейський лісові кліщі. Зараженість збудниками хвороби Лайма кліщів переносників у різних природних вогнищах може варіювати в широкому діапазоні (від 5-10 до 70-90%).

Хворий хворобою Лайма для оточуючих не заразний.

Процес розвитку хвороби. Зараження відбувається при укусі інфікованим кліщем. Борелії зі слиною кліща потрапляють в шкіру і протягом декількох днів розмножуються, після чого вони поширюються на інші ділянки шкіри і внутрішні органи (серце, головний мозок, суглоби та ін.). Борелії протягом тривалого часу (роками) можуть зберігатися в організмі людини, обумовлюючи хронічний і рецидивуючий перебіг захворювання. Хронічний перебіг хвороби може розвинутися після тривалого періоду часу. Процес розвитку хвороби при борреліозі подібний з процесом розвитку сифілісу.

Ознаки. Інкубаційний період – від 2 до 30 днів, в середньому – 2 тиж.

Характерною ознакою початку захворювання в 70% випадків є поява на місці укусу кліщем почервоніння шкіри. Червона пляма поступово збільшується по периферії, досягаючи 1-10 см в діаметрі, іноді до 60 см і більше. Форма плями округла або овальна, рідше неправильна. Зовнішній край запаленої шкіри більш інтенсивно червоний, трохи піднімається над рівнем шкіри.

З часом центральна частина плями блідне або набуває синюшного відтінку, створюється форма кільця. У місці укусу кліща, в центрі плями, визначається скоринка, потім рубець. Пляма без лікування зберігається 2-3 тижня, потім зникає.

Через 1-1,5 міс розвиваються ознаки ураження нервової системи, серця або суглобів.

Розпізнавання хвороби. Поява червоної плями на місці укусу кліща дає підставу думати насамперед про хворобу Лайма. Для підтвердження діагнозу проводиться дослідження крові.

Лікування повинно проводитися в інфекційній лікарні, де насамперед проводиться терапія, спрямована на знищення боррелий. Без такого лікування хвороба прогресує, переходить в хронічний перебіг, а в ряді випадків призводить до інвалідності.

Диспансеризація. Ті, хто перехворів знаходяться під медичним наглядом протягом 2 років і обстежуються через 3, 6, 12 міс і через 2 роки.

Попередження хвороби. Провідне значення в профілактиці хвороби Лайма має боротьба проти кліщів, де використовуються, як непрямі заходи (захисні), так і пряме знищення їх у природі.

Захист в ендемічних осередках може бути досягнута за допомогою спеціальних протикліщових костюмів, які мають гумові манжети, застібки “блискавки” та ін. Для цих цілей можна пристосувати звичайний одяг, заправивши сорочку і брюки, останні в чоботи, щільно підігнати манжети і т. д. Від нападу кліщів на відкриті ділянки тіла протягом 3-4 годин можуть вберегти різні відлякуючі засоби – репеленти (ДЕТА, Діфтолар та ін.). Застосування одягу, імпрегнованого препаратом “Пермет” повністю захищає від заповзання і укусів кліщів протягом доби знаходження в осередку.

При укусі кліщем на наступний день слід з’явитися в інфекційну лікарню з віддаленим кліщем для його дослідження на наявність боррелій. З метою попередження хвороби Лайма після укусу зараженим кліщем рекомендується прийом доксицикліну по 1 таблетці (0,1 г) 2 рази на день протягом 5 днів (дітям до 12 років не призначається).

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби).

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..