Герпес простий

synevo-herpes-simplex-symptoms-and-diagnosis

Герпес простий – група захворювань, обумовлених вірусом простого герпесу (ВПГ), що характеризується ураженням шкіри, слизових оболонок, центральної нервової системи, іноді внутрішніх органів, перебіг яких залежить від стану імунної системи людини.

Причина. ВПГ відносяться до сімейства герпес вірусів. Вони поділяються на 2 типи: ВПГ-1 і ВПГ-2. Віруси гинуть при високій температурі, під впливом спирту, ефіру, ультрафіолетових променів.

Джерелом зараження є люди, заражені ВПГ, як з проявами хвороби, так і без них. Причому заражати можуть навіть ті, у кого раніше в житті ніколи проявів хвороби не було. У заражених людей ВПГ міститься в носоглотковому слизу, сльозах, крові, сечі, вагинальному секреті, менструальної крові, навколоплідних водах, спермі.

Зараження відбувається контактним шляхом (через посуд, рушник, іграшки та інші предмети, при поцілунках), повітряно-краплинним шляхом, статевим шляхом, від матері до плоду.

Найбільш заразні особи з шкірними проявами хвороби. Хворий простим герпесом може розносити вірус руками з місця ураження на здорові ділянки тіла, з ураженої шкіри і слизових оболонок в очі.

Після 40 років близько 80% людей заражені ВПГ.

Процес розвитку хвороби. ВПГ проникає в організм через слизові оболонки або пошкоджену шкіру, в яких розмножується і потрапляє в кров. У місці проникнення ВПГ може виникнути вогнище запалення, але це відбувається не завжди. Кров’ю ВПГ розноситься по всьому організму, проникає в нервові клітини, в яких зберігається в неактивному стані протягом усього життя зараженої людини.

На тлі зниження імунітету при охолодженні, ГРЗ, грипі, нервовому перенапруженні, перевтомі відбувається активація ВПГ. Він розмножується, виходить з нервових клітин і по чутливих нервах поширюється в шкіру і слизові оболонки, які й вражає. Після цього ВПГ знову локалізується в нервових клітинах і переходить в неактивний стан. У міру пригноблення імунітету активація вірусу стає все більш частою. При важкому пригніченні імунітету (СНІД або інші причини) уражаються різні органи.

Реакція організму на інфекцію ВПГ в чому визначає ймовірність розвитку захворювання, тяжкість його перебігу, частоту наступних рецидивів. Наявність в організмі хронічних запальних захворювань (каріозні зуби, хронічний холецистит, запалення придатків матки, сечового міхура та ін.) Знижує опірність організму.

Імунітет після зараження здатний лише стримувати вірус в нервових клітинах в неактивному стані, але не звільнитися від вірусу.

Ознаки. Інкубаційний період триває від 1 до 26 днів. Прояви захворювання та його перебіг залежать від місця інфекції і захисних сил організму.

Ураження ротової порожнини – найбільш частий прояв первинного зараження. Спостерігається у дітей і осіб молодого віку. Починається захворювання гостро з підвищення температури до 39-40 о С, нездужання, болю в м’язах. На небі, яснах, язиці, слизовій оболонці щік з’являються групи дрібних бульбашок. Турбує печіння і поколювання в області ураження. Вміст пухирців спочатку прозорий, потім каламутніє. Через 2-3 дні на місці бульбашок, що лопнули утворюються поверхневі виразки. З’являється хворобливість в осередках ураження, яка утрудняє прийом їжі, турбує підвищене слиновиділення. Через 1-3 тижні настає одужання.

Ураження обличчя (“застуда”). Найчастіше – це результат активації знаходиться в організмі ВПГ, що відбувається у 40% заражених. Порушення загального стану хворого невеликий або відсутній. В області губ з’являється свербіж, відчуття печіння, спека, напруги. Потім тут, навколо рота, на крилах носа з’являється група тісно розташованих дрібних бульбашок, заповнених прозорим вмістом. Іноді вони зливаються в суцільний міхур. Через кілька днів вміст бульбашок каламутніє, вони розкриваються, утворюючи дрібні ранки або підсихають і перетворюються в скоринки. Тривалість захворювання – 1-2 тижнів.

При наступних рецидивах герпес вражає, як правило, ті ж ділянки шкіри.

Ураження статевих органів. Первинне ураження проявляється помірним підвищенням температури тіла, нездужанням, м’язовими болями, болями при сечовипусканні. На статевих органах з’являється почервоніння, набряклість, потім бульбашкові висипання на обох статевих губах, статевому члені, піхві і промежині. Бульбашки швидко лопаються, утворюючи невеликі ранки. Це супроводжується почуттям печіння, хворобливістю, сверблячкою, мокротінням.

У 50-75% заражених виникають рецидиви захворювання, які проявляються тими ж ознаками, але вираженими в меншому ступені. Самопочуття хворих порушується не так істотно, бульбашкові висипання одиничні або відсутні. Хворих турбує свербіж, відчуття печіння, незначний набряк і почервоніння в області статевих органів.

У жінок запалення поширюється на сечовипускальний канал, сечовий міхур, піхву, в 80% випадків на матку із загрозою розвитку раку шийки матки.

При вагітності поразка вірусом простого герпесу плаценти призводить до передчасного переривання вагітності. З цим може бути пов’язано звичне невиношування вагітності. Зараження плода на ранніх термінах вагітності може викликати загибель плода або приводити до пороків розвитку. Зараження плода в пізні терміни вагітності може закінчитися по-різному від важкого захворювання до народження здорової дитини.

У чоловіків при ураженні статевих органів запалення поширюється на сечовипускальний канал, сечовий міхур, передміхурову залозу, насінники.

ВПГ може вражати очі, що є найчастішою причиною сліпоти через помутніння рогівки, нервову систему, внутрішні органи.

Розпізнавання хвороби. При необхідності для підтвердження діагнозу проводиться виділення вірусу з вогнища ураження.

Лікування. При гострому первинному ураженні слід звернутися до дільничного лікаря, інфекціоніста, дерматолога або гінеколога, які призначать лікування і дадуть рекомендації щодо попередження рецидивів захворювання.

При рецидивуючому герпесі на губах, навколо рота для зменшення вираженості і тривалості ураження, прискорення одужання ефективно застосування лікувальних кремів, що містять противірусний засіб – ацикловір, виролекс або зовиракс. Застосування крему з початку відчуття свербіння може навіть запобігти появі бульбашок. Але і більш пізніше початок лікування кремом прискорює одужання. Невелика кількість крему слід видавити на палець вимитої руки і прикладати до запаленої області 5 разів на день з перервою в 4 год протягом 5 днів. Бульбашки не розкривати, скоринки не видаляти, щоб не поширювати вірус на інші ділянки шкіри або очі і не внести в ранки іншу інфекцію. Після дотику до них вимити руки. Якщо протягом 5 днів запалення не пройшло – продовжити лікування до 10 днів.

Хворий з проявами хвороби повинен строго дотримувати правила особистої гігієни, не цілуватися, користуватися індивідуальним посудом і рушником.

При частих рецидивах захворювання необхідно звернути увагу на наявні інші захворювання і вжити заходів щодо їх більш активному лікуванню. Раптове почастішання рецидивів простого герпесу вказує на ослаблення організму за рахунок якогось серйозного захворювання і вимагає невідкладного обстеження у лікаря.

Попередження хвороби. Члени сім’ї заражених вірусом простого герпесу повинні строго виконувати правила особистої гігієни з індивідуалізацією всіх її предметів (гребінця, зубні щітки, мочалки, рушники, бритвені прилади і ін.). Статевим партнерам рекомендується використовувати механічні контрацептивні засоби.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби)

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..