Кліщовий енцефаліт

images

Кліщовий енцефаліт (весняно-літній енцефаліт) – природно-осередкове гостре інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією і ураженням нервової системи, що призводить до розвитку паралічів.

Причина. Збудник хвороби – вірус, здатний виживати в кліщах при низьких температурах і чутливий до високої температури. При кип’ятінні гине через 2 хв. У молоці і молочних продуктах зберігається до 2 міс.

Джерелом вірусу є кліщі, в яких він існує невизначено довго, передаючись потомству.

Зараження людини відбувається при присмоктуванні кліща, що має вірус кліщового енцефаліту, або вживанні в їжу сирого молока кіз і корів, також заражених кліщами.

Характерна весняно-літня сезонність, пов’язана з періодом найбільшої активності кліщів.

Кліщі поширені в лісовій та лісостеповій частині. В останні роки відзначається повсюдний ріст захворюваності кліщовим енцефалітом. 70% хворих – міське населення, що використовує для відпочинку лісу поблизу міст.

Процес розвитку хвороби. При укусі кліща або через шлунково-кишковий тракт вірус кліщового енцефаліту потрапляє в кров і проникає в клітини центральної нервової системи, викликаючи в них важкі зміни.

Хворий для оточуючих не є небезпечним.

Перенесене захворювання залишає стійку несприйнятливість до хвороби, однак у деяких людей вірус зберігається, обумовлюючи хронічні форми захворювання.

Ознаки. Інкубаційний період триває від 1 до 30 днів. Захворювання починається раптово з ознобу, швидкого підвищення температури тіла до 38-39 о С, сильного головного болю, болю в усьому тілі, розбитості, слабкості, порушення сну, нудоти, іноді блювання. Обличчя, очі хворого червоні. З 3-5 дня хвороби розвивається ураження нервової системи.

Невідкладна допомога. Хворий повинен бути терміново поміщений в інфекційну лікарню для проведення інтенсивного лікування.

Диспансеризація. Ты, хто перехворів кліщовим енцефалітом перебувають під медичним наглядом в залежності від залишкових явищ перенесеного захворювання.

Попередження хвороби. Захист від нападу кліщів шляхом використання захисного одягу і репелентів так само, як для профілактики кліщового борелліозу. Вживання кип’яченого або пастеризованого молока.

Найбільш ефективним захистом від кліщового енцефаліту є вакцинація. Курс вакцинації складається з 3 щеплень. Перші два щеплення слід проводити в холодну пору року (з листопада місяця) і закінчувати не пізніше 14 днів до початку активності кліщів.

У разі присмоктування кліща для його дослідження на зараженість слід звернутися в інфекційну лікарню. При позитивному результаті дослідження потерпілому вводиться імуноглобулін проти кліщового енцефаліту. Його введення найбільш ефективно протягом 1 доби після присмоктування кліща, через 4 доби воно не проводиться.

Для попередження зараження кліщовим енцефалітом йодантипирин приймають:

  • перед відвідуванням місць, пов’язаних з можливим присмоктуванням кліщів по 2 таб. 3 рази на день протягом 2 днів;
  • протягом усього періоду перебування в місцях, пов’язаних з можливим присмоктуванням кліщів по 2 таб. 1 раз в день
  • в разі присмоктування кліща одразу ж по 3 таб. 3 рази на добу протягом 2 діб, потім по 2 таб. 3 рази на добу протягом наступних 2 діб, потім по 1 таб. 3 рази на добу протягом наступних 5 днів.

Спільне застосування йодантипирину і протикліщового імуноглобуліну не рекомендується. Йодантипирин протипоказаний особам з підвищеною функцією щитовидної залози і підвищеною чутливістю до йоду.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби).

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..