Коклюш

rod-07109

Коклюш – гостре інфекційне захворювання, які характеризується помірною інтоксикацією і розвитком нападів судомного кашлю.

Причина. Збудник коклюшу – бактерія, звана бордетел. Дуже нестійка у зовнішньому середовищі, швидко гине при висушуванні.

Джерело інфекції – хвора людина всі дні хвороби, особливо в перші тижні. Особливо небезпечні хворі діти – підлітки і дорослі, у яких захворювання протікає легко, і вони не ізолюються.

Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом.

Коклюш є одним з найбільш заразних захворювань. При контакті з хворим у сприйнятливих людей захворювання розвивається в 90-100% випадків. Частіше хворіють діти дошкільного віку. Близько 5% захворювання припадає на дорослих людей.

Процес розвитку хвороби. Бактерії впроваджуються в слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, де й починається запалення зі збільшенням утворення слизу. Слизисто-гнійні пробочки закупорюють просвіт дрібних бронхів і порушують функцію дихальних шляхів.

Перенесене захворювання і вакцинація не забезпечують довічної несприйнятливості до нього. Тому можливі повторні захворювання у дорослих.

Ознаки. Інкубаційний період триває від 2 до 14 днів.

Захворювання починається з нездужання, погіршення апетиту, нежиті, невеликого підвищення температури і слабкого кашлю, який зберігається протягом 1-2 тижнів, після чого його частота та інтенсивність починають посилюватися. Наприкінці нападів кашлю відзначається, особливо у дітей раннього віку, затяжне, часто болісне ускладення вдиху, відбувається виділення в’язкого склоподібного мокротиння, іноді буває блювота. Під час нападу кашлю дитина збуджена, обличчя синюшне, вени шиї розширені, язик висовується з рота, можливо кровохаркання і носова кровотеча, зупинка дихання. Кашель, напади якого повторюються від 5 до 50 на добу, триває протягом 2-4 тижнів. Потім частота та інтенсивність кашлю зменшуються, хоча кашель триває ще протягом 2-3 тижнів.

У дорослих і дітей старшого віку захворювання протікає менш важко і супроводжується ознаками вираженого, наполегливого бронхіту.

Ускладнення. Запалення легенів.

Розпізнавання хвороби. Достовірне розпізнавання хвороби можливо шляхом виділення збудника хвороби з носоглотки шляхом узяття слизу із задньої стінки глотки сухим тампоном з негайним посівом її на живильне середовище. Чашку з посівом поміщають в термостат, а при транспортуванні ретельно оберігають від охолодження. Однак виділити бордетелли можна лише в перші тижні хвороби (90% випадків). На 5-му тижні хвороби це вже не вдається.

Лікування найчастіше проводиться вдома. На початку захворювання ефективний еритроміцин. В період приступообразного кашлю він не допомагає. Основне значення в лікуванні мають режим, свіже повітря, спокійна обстановка, добре харчування і вітаміни.

Необхідно іграми відволікати хвору дитину від кашлю, більше перебувати на свіжому повітрі. Показані відхаркувальні засоби.

Можна використовувати засоби ігумені Марії:

  • стовкти 5 зубчиків часнику, прокип’ятити в 1 склянці молока і давати пити по кілька разів на день;
  • покласти під ніс сплячої дитини очищений і злегка порізаний часник;
  • на шию дитині повісити пучок злегка очищеного часнику, щоб вона ходила з ним цілий день.

Госпіталізації підлягають хворі з родин, де є новонароджені і діти старшого віку, не вакциновані проти коклюшу.

Ізоляція хворого на кашлюк триває 25 днів з початку захворювання за наявності двох негативних результатів бактеріологічного дослідження, без нього – не менше 30 днів з дня захворювання.

Попередження хвороби. Всім дітям з 3 міс проводиться курс вакцинації проти коклюшу, що складається з 3 ін’єкцій вакцини АКДС з інтервалом в 1,5 міс. Ревакцинацію роблять через 1,5-2 роки після курсу вакцинації. Вакцинація в 70-80% попереджає захворювання або ж воно протікає в легкій формі.

Діти, що не хворіли на коклюш але стикалися до 7-річного віку, з тими, хто хворіє, підлягають роз’єднанню протягом 14 днів з моменту останнього контакту з хворим. Якщо хворий залишений удома, роз’єднання припиняється до моменту закінчення його ізоляції.

Всі діти, що знаходилися в контакті з хворим, підлягають обстеженню на носійство.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби).

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..