Епідемічний паротит

х03

Епідемічний паротит (свинка, завушниця) – гостре високозаразне інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням слинних залоз, а іноді статевих та інших залоз, нервової системи.

Причина . Збудник хвороби – вірус, нестійкий поза організмом, руйнується за нагрівання та ультрафіолетового опромінення.

Джерело інфекції – тільки людина, хвора з яскравими ознаками захворювання або без них. Хворий стає заразним за 1-2 дні до появи ознак хвороби і в перші 5 днів хвороби.

Вірус передається повітряно-краплинним шляхом.

Сприйнятливість до хвороби висока. Частіше хворіють діти. Особи чоловічої статі хворіють на епідемічний паротит у 1,5 рази частіше, ніж жінки.

Процес розвитку хвороби . До організму вірус потрапляє через дихальні шляхи. В їхній слизовій оболонці розмножується та кров’ю розноситься по всьому організму. У залізистих органах і нервовій системі він знаходить сприятливі умови для подальшого розмноження.

Після перенесеного захворювання будь-якого ступеню тяжкості розвивається стійка несприйнятливість до повторного зараження.

Ознаки . Інкубаційний період триває від 11 до 23 днів.

Запалення слинних залоз . У хворого підвищується температура, з’являється нездужання, головний біль, біль в області вуха, що підсилюється при жуванні, розмові, сухість у роті. Одночасно або трохи пізніше з’являється набряк під однією з мочок вуха без зміни кольору шкіри і місцевого підвищення температури (запалення привушної слинної залози). Збільшення залози відбувається швидко і протягом 3 днів досягає максимуму. На цьому рівні припухлість тримається 2-3 дні, а потім поступово, протягом 7-10 днів, зменшується. Температура тіла досягає максимальної виразності на 1-2 день хвороби і триває 4-7 днів.

У 60% випадків уражаються обидві привушні слинні залози. Зазвичай після 4-5 днів від початку захворювання, коли починається зменшення ураженої залози, з’являється набухання іншої привушної слинної залози. Іноді вражаються підщелепні слинні залози.

У 25% заражень захворювання протікає без явних ознак хвороби.

Запалення яєчка та його придатка . Запалення яєчка частіше буває у дорослих: 20-35% хворих.

У більшості випадків на 5-7-й день від початку захворювання температура тіла знову підвищується до 39-40 °С, з’являються сильні болі в області мошонки та яєчка. Яєчко збільшується, досягаючи розмірів гусячого яйця, стає болючим.

Запалення яєчка може передувати ураженню слинних залоз або виникати одночасно. Іноді запалення яєчка розвивається за відсутності ураження слинних залоз. У 3-17% хворих уражаються обидва яєчка.

У половині випадків (за відсутності спеціального лікування) запалення яєчка за епідемічного паротиті за 1-2 міс викликає його зменшення з ослабленням функції. У разі двостороннього зменшення яєчок після запалення у випадку епідемічного паротиту досить часто розвивається безплідність.

Ураження центральної нервової системи за епідемічного паротиті буває у кожної десятої дитини, у хлопчиків у 3 рази частіше, ніж у дівчаток.

У більшості випадків на 4-7 день хвороби з’являється озноб, знову підвищується температура тіла до 39 °С і вище, з’являється сильний головний біль, блювота. У хворого розвивається запалення оболонок головного мозку.

У 25-30% хворих запалення мозкових оболонок розвивається одночасно з початком запалення слинних залоз, у кожного десятого може передувати, а у багатьох хворих може розвинутися без ураження слинних залоз.

Одужання після запалення мозкових оболонок при епідемічному паротиті відбувається повільно.

У деяких хворих поряд із запаленням оболонок головного мозку розвивається запалення головного мозку, що проявляється млявістю, сонливістю, порушенням свідомості. В подальшому у них можуть виникнути зміни з боку центральної нервової системи у вигляді порушення поведінки, головних болів, судом, глухоти на одне вухо, порушення зору.

Розпізнавання хвороби . Діагноз захворювання завжди повинен виставляти лікар, оскільки збільшення слинних залоз можна сплутати з набряком шиї за дифтерії, яка вимагає негайного надання хворому невідкладної допомоги в умовах інфекційної лікарні.

Лікування зазвичай проводиться вдома. Хворі з ураженням центральної нервової системи та запаленням яєчка направляються до інфекційної лікарні.

Лікарських препаратів, що діють на вірус епідемічного паротиту не існує.

Хворі із запаленням слинних залоз потребують постільного режиму, помірно рідкої молочно-рослинній їжі, полоскання порожнини рота після кожного прийому їжі.

У випадку розвитку запалення яєчка потрібна термінова госпіталізація для проведення ефективного лікування.

Попередження хвороби . Для створення несприйнятливості до епідемічного паротиту передбачена вакцинація дітей з 1,5 років. Щеплення проводиться одноразово. Її слід проводити дітям, підліткам і дорослим чоловікам, що не хворіли на епідемічний паротит, і тим, кому раніше вона не проводилася.

Хворих ізолюють в домашніх умовах. Ізоляція припиняється за 9 днів від початку захворювання.

Діти до 10 років, які стикаються із хворими та раніше не хворіли на епідемічний паротит, підлягають відокремленню на 21 день від початку контакту з хворим.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби)

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..