Хламідійний кон’юнктивіт

???????????????????????????????????

Хламідійний кон’юнктивіт – інфекційне захворювання, що характеризується ураженням очей у хворих сечостатевим хламідіозом.

Причина . Викликається деякими типами хламідій, які вражають в основному слизові оболонки людини, проникають в організм через статеві органи, з яких можуть поширюватися і вражати інші органи і системи.

Джерелом інфекції є хвора людина.

Зараження відбувається при статевому контакті.

Частка хламідійної кон’юнктивіту в загальному числі всіх кон’юнктивітів складає до 30%.

Процес розвитку хвороби . Хламідії впроваджуються в слизову оболонку сечостатевих органів, де розмножуються, накопичуються і викликають місцеві запальні зміни. При тривалій життєдіяльності хламідій в сечостатевих органах вони переносяться в очі, викликаючи запалення їх слизової оболонки (кон’юнктивіту). Захворювання протікає в стертій або прихованій формі, але в більшості випадків воно призводить до виражених порушень в організмі і різних ускладнень.

Перенесення збудника можливий і контактним шляхом. При цьому захворювання починається більш гостро.

Хламідії можуть довго перебувати в організмі, що призводить до появи загострень і рецидивів захворювання або розвитку хронічної його форми.

Перенесене захворювання не створює несприйнятливості до нього. Можливо багаторазове повторне зараження від статевого партнера.

Ознаки . Найчастіше кон’юнктивіт розвивається поволі і протікає без яскравих проявів. Хворий навіть не може вказати на точний час його початку. З’являється незначна світлобоязнь, відчуття сухості і, як результат цього, – сльозотеча. До вечора може з’являтися тяжкість повіка і стомлюваність очей. Дещо рідше зустрічається сверблячка країв і внутрішньої спайки повік.

Почервоніння шкіри повік поблизу їх країв надає очам втомлений вигляд. У внутрішніх кутах очей періодично з’являється відокремлюване, як правило, вранці, а також лусочки і скоринки на реберном краї повіка біля коріння вій.

У разі контактного шляху зараження, через 7-14 днів з’являється гостре запалення слизової оболонки, як правило, одного ока, що супроводжується слизисто-гнійними виділеннями і запаленням предушно лімфатичного вузла на відповідній стороні обличчя.

Без лікування захворювання може тривати від 6 тижнів до 2 років. Воно часто веде до запалення рогівки у вигляді вогнищ її помутніння і виразки.

Якщо статевий партнер не проводить лікування з приводу мочеполового хламідіозу, часто розвивається рецидив захворювання.

Розпізнавання хвороби повинне проводитися за участю інфекціоніста. Достовірне підтвердження хламідійного кон’юнктивіту дає виявлення хламідій в кон’юнктиві.

Лікування хламідійних кон’юнктивітів повинно проводитися з паралельним лікуванням мочеполового хламідіозу та інших осередків захворювання. Це можливо тільки в інфекціоніста. Часто такі хворі лікуються у офтальмолога з приводу хронічного, алергічного або вірусного кон’юнктивіту або “синдрому сухих очей”, але безуспішно.

Загальна тривалість лікування становить не менше 20 діб з подальшими 3-4-кратними контролями у вигляді забору матеріалу для дослідження з кон’юнктиви та інших раніше виявлених вогнищ. У ряді випадків для повного знищення збудника проводяться фізіотерапевтичні процедури, повторні курси лікування.

Попередження хвороби . Мати одного надійного статевого партнера або користуватися кондомом при випадковому сексуальному контакті. Починати статеве виховання з дитинства.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби)

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..