Чума

chuma-simptomy-lechenie-profilaktika

Чума – гостре природно-осередкове інфекційне захворювання, що характеризується важкою інтоксикацією, лихоманкою, ураженням лімфатичних вузлів і легенів. Є особливо небезпечною інфекцією.

Причина . Збудник чуми – чумна паличка.

Джерело інфекції – гризуни (бабаки, піщанки, ховрахи, полівки та ін.), зайцеподібні (зайці, пищухи) і блохи, що мешкають на них, які передають збудника міським гризунам – пацюкам і мишам. На території Російської Федерації природні вогнища чуми присутні на Прикаспії, Волго-Уральському регіоні, на Кавказі, Забайкаллі, на Алтаї.

В “міських”, “портових” вогнищах джерелами збудника є пацюки, миші, верблюди, собаки і кішки.

Переносник інфекції – блохи. Залишаючи труп гризуна, блохи, не знаходячи нового господаря, переходять на людину і заражають її. Під час укусу блоха відригує вміст шлунка, в якому розмножуються чумні мікроби. Через расчеси або ранки укусу збудники чуми проникають в шкіру.

Можливий контактний механізм передачі інфекції при знятті шкурок з хворих зайців або обробленні туш верблюдів.

При легеневій формі чуми механізм передачі – повітряно-крапельний.

Сприйнятливість людей до чуми надзвичайно висока.

Процес розвитку хвороби . В організм людини збудник чуми проникає через шкіру, дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт. Частіше чумна паличка зі шкіри по лімфатичних шляхах досягає найближчих лімфатичних вузлів, викликає в них і в оточуючих тканинах виражене запалення. В результаті розпаду мікробів звільняються токсини. Надалі збудник потрапляє в кров і розноситься по всьому організму, викликаючи ураження ряду органів.

Ознаки . Хвороба починається гостро або раптово, з сильного ознобу, швидкого підвищення температури до 39-40 о С. Озноб змінюється жаром. З перших днів відзначається сильний головний біль, запаморочення, різка слабкість, безсоння, болі в м’язах, нудота, іноді блювота. У деяких хворих виникає збудження, марення, іноді відзначається загальмованість. Обличчя одутловате, під очима темні кола. Стан хворого важкий.

З’являється різка болючість в області ураженого лімфатичного вузла. З 2-3-го дня хвороби він починає промацуватися у вигляді спочатку невеликого ущільнення, потім розміри лімфатичного вузла ростуть, до процесу залучаються навколишні тканини і шкіра, з якими він спаяний, розвивається значна набряклість (утворюється бубон). Частіше бубон розвивається в області пахових і стегнових лімфатичних вузлів, рідше в пахвовій і шийній областях.

При повітряно-крапельному зараженні хвороба починається раптово з ознобу, сильного головного болю, блювоти. Через деякий час з’являються ріжучі болі в грудях, задишка. Кашель відзначається або з самого початку, або приєднується наприкінці доби і пізніше. Спочатку він сухий, потім починає відділятися мокротиння, іноді в значних кількостях, може відзначатися домішки крові.

Розпізнавання хвороби . Діагноз передбачається на підставі бурхливого раптового початку хвороби з високою лихоманкою, появи різко болючої припухлості в області лімфатичних вузлів.

Невідкладна допомога . Термінова госпіталізація.

Хворого та осіб, які спілкувалися з ним, поміщають в спеціалізовані інфекційні лікувальні установи.

При своєчасному лікуванні (у перші 15 год) прогноз сприятливий.

Попередження хвороби . Боротьба з гризунами; уникнення ночівель поблизу нір гризунів; запобіжні заходи при вилові та обробленні тушок гризунів, зайців і пищух; вакцинація населення, що проживає в природному осередку чуми.

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби)

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..