Хвороба котячої подряпини

images

Хвороба котячої подряпини (доброякісний лімфоретикульоз) – інфекційне захворювання, що виникає після подряпини, укусу або тісного контакту з кішками q характеризується помірно вираженою загальною інтоксикацією, а також збільшенням лімфатичних вузлів, найближчих до місця впровадження інфекції. Іноді уражається нервова система.

Причина . Збудник – дрібна паличка – бартонела. Резервуар та джерело інфекції – кішки, у яких збудник хвороби є представником нормальної мікрофлори порожнини роту.

Людина заражається у разі тісного контакту з кішкою (лизання, подряпини, укуси та ін.).

Зазвичай хворіють діти та особи молодші за 20 років, найчастіше восени та взимку. Можуть спостерігатися сімейні спалахи, причому члени сім’ї захворюють протягом 2-3 тижнів.

Від людини до людини хвороба не передається.

Процес розвитку хвороби . Збудник проникає крізь пошкоджену шкіру, де розвивається запалення. Потім він лімфатичними шляхами досягає найближчого лімфатичного вузла, де також виникає запалення. Надалі збудник проникає у кров і розноситься по всьому організму.

Після перенесеного захворювання розвивається стійка несприйнятливість до нього.

Ознаки . Інкубаційний період триває від 3 до 20 днів. Захворювання починається, як правило, поступово. На місці подряпини, що вже зажила, або укусу кішки з’являється невелика, піднесена, із червоним обідком, дещо хворобливим, плямка, яка не свербить, а за 2-3 дні перетворюється на пухирець, наповнений мутним вмістом. На місці пухирця утворюється невелика ранка або корочка. Найчастіше навколо скоринки тривало зберігається невелике почервоніння (декілька тижнів). Поразка шкіри часто має вигляд укусу комахи і хворого особливо не турбує.

За кілька днів або тільки за 1,5 міс після подряпини відбувається збільшення найближчого до неї лімфовузла. На руці – це лімфовузол пахвовій області, ліктьового згину або шиї, на нозі – це паховий або підколінний лімфатичний вузол. Він збільшується до 3-5 см, у деяких хворих до 10 см, при обмацуванні м’який, болючий. На цей час хворого турбує головний біль, слабкість, невелике підвищення температури тіла. У деяких хворих температура тіла висока (38-39 °С) з невеликими ранково-вечірніми коливаннями й потінням, але за 7-10 днів нормалізується або стає невеликою. У частині випадків лихоманка приймає хвилеподібний перебіг. Рідко підвищена температура може спостерігатися в загальній складності 5-6 місяців та довше. Іноді хвороба протікає за нормальної температури тіла.

Вражений лімфатичний вузол, досягнувши максимальної величини, повільно розсмоктується, рідше – нагноюється й розкривається самостійно, якщо його не розкривають. Свищ, що самостійно утворився, заживає повільно (кілька тижнів і навіть місяців).

Уразі попадання слини кішки до ока розвивається його почервоніння, набряк, іноді виразка слизової оболонки. Це супроводжується запаленням лімфатичного вузла перед мочкою вушної раковини.

Ускладнення . У деяких хворих захворювання ускладнюється менінгітом або іншими ураженнями нервової системи.

Розпізнавання хвороби повинне проводитися лікарем-інфекціоністом, тому що поразка лімфатичних вузлів буває у випадках інших серйозних захворювань.

Лікування . У випадку цього захворювання з антибіотиків ефективним є тільки гентаміцин. Як правило, воно закінчується мимовільним лікуванням протягом 1-2 міс. Для зменшення хворобливості запаленого лімфовузла іноді проводиться його проколювання із видаленням гною.

Попередження хвороби . Місця подряпин та укусів кішок слід обробити 2% розчином перекису водню, а потім йодом або спиртом. У разі захворювання одного з членів сім’ї, профілактичне лікування кішки не проводиться (неефективно).

Джерело: Інфекційні хвороби для всіх (Популярно про інфекційні хвороби)

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..