Кашель
Кашель – це складний захисно-рефлекторний акт, спрямований на виведення із бронхів і верхніх дихальних шляхів мокротиння або сторонніх тіл. Кашлевой поштовх є фіксований звучним видихом.
За своїм характером кашель може бути сухим, без виділення мокроти, і вологим, з виділенням мокротиння в різних кількостях і якості. При вологому кашлі з виділенням великої кількості харкотиння хворому слід надати такий стан, при якому мокрота відділяється краще (дренаж становищем). Сухий і болючий кашель при гострих респіраторних захворюваннях пригнічують ингаляціями розчину натрію гідрокарбонату, гарячої пари, гарячим питтям. Як відволікаючі засоби при кашлі широко застосовуються банки, гірчичники, ножні гірчичні ванни та ін.
Мокротиння, особливо хворих на туберкульоз, може служити джерелом зараження, тому хворий повинен дотримуватися правил особистої гігієни. Для сбора мокротиння хворому видають індивідуальну кишенькову плювальницю (шірокогорлий градуйований посуд з металевою уришкою, яка щільно загвинчується). Для дезінфекції мокротиння хворому подають плювальницю, на ¼ обсягу заповнену 3% розчином хлораміну або 2% розчином перманганату калію. Мокроту хворих спускають у каналізаційну мережу, а в туберкульозних лікарнях спалюють у спеціальних печах. Кишенькову плювальницю слід спорожняти щодня, промивати гарячою водою і кип’ятити в 2% розчині натрію гідрокарбонату протягом 30 хв.
При необхідності зібрати мокроту для дослідження дуже важливо ретельно дотримуватися таких правил.
Для загального аналізу свежовиділену мокроту збирають в чисту шірокогорлу банку. Мокроту краще збирати вранці до їжі, причому попередньо хворий повинен вичистити зуби і прополоскати рот водою. До банки з мокротинням прикріплюють направлення із зазначенням прізвища та ініціалів хворого, відділення та палати, дати і мети дослідження.
Якщо мокротиння потрібне для бактеріологічного дослідження, стерильний посуд для мокротиння (банку або чашку Петрі) слід взяти в бактеріологічній лабораторії. Хворому необхідно пояснити що під час збору мокротиння він не повинен торкатися країв стерильного посуду руками, ротом, а після відкашлювання мокротиння повинен відразу ж закрити її кришкою.
Для дослідження на мікобактерії туберкульозу мокротиння збирають в стерильну ємність протягом доби, а при необхідності (малу кількість мокротиння) – протягом 3 діб. Зберігати її слід в прохолодному місці.
Для визначення добової кількості мокротиння хворомуу слід виділити велику ємність.
Джерело: Загальний догляд за хворим. С.А. Мухіна, І.І. Тарнавська. Москва «Медицина» 1989