Компрес

12553

Компрес (лат.- стискати) – це лікувальна багатошарова пов’язка.

Компреси бувають сухі і вологі, загальні та місцеві. Вологі компреси можуть бути холодними, гарячими, зігріваючими, лікарськими.

Холодний компрес, як і міхур з льодом, викликає охолодження шкіри і звуження кровоносних судин. Його застосовують в перші години після забиття, при носовій кровотечі, у 2-му періоді лихоманки і т. Д.

Виконати цю процедуру просто: потрібно скласти у декілька шарів м’яку тканину або марлю, змочити її в холодной воді, віджати і прикласти до того чи іншого участку тіла (на місце забитого, перенісся або лоб хворого). Через кожні 2-3 хв слід міняти компрес, так як він швидко набуває температуру тіла. Зручніше користуватися двома компресами: один накладають, інший охолоджують у воді. Тривалість всієї процедури від 5 до 60 хв.

Гарячий компрес викликає інтенсивний місцевий посилений кровообіг, в силу чого він надає розсмоктуючу і болезаспокійливу дію. Для постановки гарячого компресу складеного у декілька шарів тканину (серветку) потрібно змочити в гарячій (60-70°С) воді, швидко віджати і прикласти до поверхні тіла. Серветку прикривають клейонкою, потім ватою і закріплюють весь компрес бинтом. Через 10 хв. компрес слід замінити.

Зігрівальний компрес викликає тривале розширення кровоносних судин, що призводить до збільшення притоку крові не тільки до шкіри, але і до більш глибоко розташованих тканин. Цим досягається розсмоктуючий і болезаспокійливий ефект компресу.

Показаннями для застосування зігріваючого компресу є місцеві запальні процеси в шкірі, йод- шкірної клітковині, суглобах, середньому вусі, а також забиті місця (через добу після травми).

Протипоказаннями для постановки зігріваючого компрес є висока лихоманка, різні алергічні і гнійничкові висипання на шкірі, а також порушення цілісності шкіри.

Для постановки компресу необхідно приготувати складену у 8 шарів марлю, компресний папір, вату і бинт.

Послідовність дій при постановці зігріваючого компресу:

1) змочіть марлю у воді кімнатної температури і добре відіжміть її;

2) прикладіть марлю до хворої ділянки тіла;

3) поверх марлі покладіть компресний папір більшого розміру (вона повинна повністю покривати марлю);

4) поверх паперу покладіть шар вати (він повинен повністю покривати два попередніх шару): вата збереже тепло, що утворюється під компресом;

5) закріпіть компрес бинтом так, щоб він щільно прилягав до тіла, але не стискав рухи. Компрес залишають на 8-10 год (часто на ніч).

Знявши компрес, слід замінити його сухою теплою пов’язкою (вата, бинт). Якщо компрес був накладений правильно, то марля, що прилягала до шкіри, при знятті компресу повинна бути теплою і вологою. При повторному накладенні компресу (не раніше ніж через годину), щоб уникнути мацірації шкіри, її попередньо протирають 45% розчином етилового спирту або одеколоном і насухо витирають.

Для змочування марлі можна використати (по призначенню лікаря) різні лікарські засоби: 45% розчин етилового спирту, вазеліновий (або будь-яке рослинне) масло з етиловим спиртом у співвідношенні 1: 1, мено- Вазин, медичну жовч або димексид (лікарський компрес). Накладають його так само, як і зігріваючий компрес.

Запам’ятайте!

1. Лікарські засоби, що застосовуються для компресу, можуть викликати роздратування, тому, перш ніж ставити компрес, шкіру необхідно змастити дитячим кремом або вазеліновим маслом.

2) Спиртові компреси швидше висихають, тому їх потрібно міняти через кожні 4-6 год.

3) Не слід накладати компрес на шкіру, змащену йодом: це може викликати глибокі опіки.

Джерело: С.А.Мухіна І.І.Тарновська. ЗАГАЛЬНИЙ ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ. Москва “Медицина” 1989

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..