Виділення та очистка гамагглютініна вірусу грипу.

20

Для руйнування віріонів грипу використовують велику кількість детергентів: нонідет – Р40, тритон XI00, дезоксихолат натрію, Саркозі NL30 і додецилсульфат натрію (SDS). Порогова концентрація міцелоутворення перших чотирьох детергентів досить низька і тому використовувані для руйнування вірусу водні розчини їх не денатурируют більшу частину білків. З іншого боку, SDS використовують в досить високих концентраціях, при яких виникають денатураціонние зміни в більшості білків. Однак, незважаючи на це, тим агглютинин деяких штамів вірусу зберігає свою активність при контакті з SDS (Laver, 1963). Одна з перших методик для відділення гемаглютиніну від нейрамінідази без використання протеаз була заснована саме на цій високій стабільності темагглютініна (Laver, 1964). Додецилсульфат натрію денатурованого вірусні білки, відмінні від гемаглютиніну, які мігрували при рН 9,0 як аніони, в той час як гемаглютинін мігрував як катіон. Таким чином, гемаглютинін міг бути очищений за допомогою електрофорезу на ацетаті целюлози. За допомогою цієї методики був очищений гемаглютинін вірусу грипу штаму Bel, і для нього була отримана велика інформація.

На жаль, зазначена методика не може бути використана для всіх штамів вірусу грипу. Гемапглютінін більшості штамів денатурує в (присутності SDS. При використанні ж інших детергентів НЕ денатурує ні гемаглютинін, ні нейрахмінідаза, але вони не розділяються при електрофорезі. Гемаглютинін з цих штамів може бути ізольований в чистому (вигляді тільки після отримання рекомбінантов з SiDS-чутливої нейрамінідазою. У зв’язку з цим виділення темагглютініна з більшості штамів вірусу є досить складним завданням.

Гемаглютинін штаму Х-31, рекомбінантов H0N1-H3N2, який отримав гемаглютинін і нейрамінідазу від H3N2-po-дителя (Kilbourne, 1969), був витягнутий з вірусу за допомогою бромелайну і очищений за допомогою ультрацентрифугирования (Brand, Skehel, 1972). Гликопротеид, очищений таким чином, утворював кристали при вакуумному діалізі проти дистильованої води. Цей метод був успішно апробований для деяких штамів вірусу грипу А і В. Однак чисті білки, отримані цим способом, ймовірно, відрізняються від білків, присутніх в вирионе, як за своєю структурою, так і по функції.

Недавно було розроблено дві методики, в яких для руйнування вірусу використані неденатурірующіе детергенти з наступною хроматографією продуктів фрагментації віріонів на DEAE-целюлозі в присутності низьких концентрацій детергентів для підтримки компонентів в не-агрегованому вигляді (Gregoriades, 1972; Stanley et al., 1973). Ці методики ще не знайшли широкого розповсюдження, проте з теоретичних міркувань вони повинні мати переваги перед методам з використанням SDS для руйнування вірусних частинок з наступним електрофорезом. У зв’язку з тим що при використанні описуваного методу розділення з одного і того ж вірусного препарату ізолюються як гемаглютинін, так і нейрамінідаза, можна очікувати, що метод з використанням DEAE-целюлози знайде широке застосування для виділення з. більшого числа штамів препаративних кількостей вірусних антигенів.

Джерело: Віруси грипу та грип, під ред. Кільбурн Е.Д – М.Медицина, 1978р.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..