Рибонуклеїнова кислота вірусу грипу

6pnk

Зміст РНК у вирионах грипу одно 0,8-1,1% (Ada, Perry, 1954; Frisch-Niggemeyer, Hoyle, 1956; Frommhagen et al., 1959). Оскільки в цих дослідженнях не була точно встановлена ступінь чистоти використаних вірусних препаратів, наведена вище величина залишає грунт для деяких СО думок Так, за даними Frisch-Niggemeyer і Hoyle (1956), вміст РНК в ізольованому нуклеопротеїд вірусу грипу одно 5,3% , в той час як, згідно з більш пізнім дослідженням, ця величина становить 10 – 12% (Pons et al., 1969; Krug, 1971). Це вказує на невисоку точність визначення вмісту РНК в варіоне в ранніх роботах. Дана в цих роботах (на основі визначення вмісту РНК в вирионе) величина для розміру вірусного генома – приблизно 2-Ю6 (Frisch-Niggemeyer, 1956)-також значно нижче величини 4-Ю6-5-Ю6, визначеної за допомогою електрофорезу вірусної РНК в гелі.

Відомі в даний час біологічні та біохімічні дані вказують на те, що РНК вірусу грипу існують в віріоне у вигляді декількох фрагментів. При, електрофорезі вірусної РНК в поліакриламідному гелі спостерігається шість чи сім фрагментів з відносною молекулярною масою в межах від 3,5-10 5 до 10-105 дальтонов (Skehel, 1971; Lewandowski et al., 1971; Bischop et al, 1971). Встановлено, що розмір фрагментів дискретний, а вивчення їх кінців вказує на те, що виникнення фрагментів не пов’язане з фрагментацією однієї молекули РНК або з її розщіпленням Нуклеази (Young, Content, 1971; Lewandowski et al., 1971). Розміри індивідуальних фрагментів РНК добре корелюють з відносною молекулярною масою вірускодуючих поліпептидів, і в зв’язку з цим можна висловити припущення, що кожен фрагмент генома кодує один вірусний поліпептид. Вірусна РНК грипу входить до складу внутрівірусних спіралізованних рибонуклеопротеідів і, як буде показано нижче, були виявлені дискретні за розмірами рібонуклеолротеіди, що містять різні фрагменти вірусної РНК. До теперішнього часу не було отримано переконливих доказів існування ковалентного зв’язку або специфічної агрегації фрагментів вірусної РНК в віріонах або в інфікованій клітині. Агрегати з відносною молекулярною масою близько 3х10-6 були отримані при екстракції РНК з віріонів у присутності двовалентних катіонів. При тепловій обробці ці агрегати переходили в повільно седіментірующій структури (Agrawal, Bruening, 1966; Pons, 1967). В одному з електронно-мікроскопічних досліджень повідомлялося про виявлення молекул РНК з відносною молекулярною масою 3х10 -6, диссоциїрующих на менші за розмірами молекули при рН 3,0 (Li, Seto, 1971). Однак спостережувана гетерогенність не є доказом того, що є специфічна агрегація всіх фрагментів вірусного генома.

Вміст у віріоні різних фрагментів РНК варіює. Кілька пасажів вірусу грипу з високою множинністю зараження призводять до репродукції неінфекційних частинок, що відбивається в низькому відношенні інфекційності препаратів до їх гемагглютінірующій активності (von Magnus, 1964). Такий вірус називають неповним. Він характеризується відсутністю самого великого за розмірами фрагмента РНК і збільшеним вмістом низькомолекулярних гетерогенних фрагментів (Pons, Hirst, 1968; Dues-berg, 1968; Choppin, Pons, 1970). Деякі відмінності спостерігаються в седиментаційних профілях РНК, виділених з різних штамів, а також з вірусів одного штаму при різному часу культивування і різної множинності зараження (Barry et al., 1970). Такого роду відмінності можуть відбивати неоднакову швидкість синтезу різних фрагментів віріонної РНК; при цьому низькомолекулярні фрагменти, ймовірно, синтезуються з більшою швидкістю, ніж великі за розмірами.

Джерело: Віруси грипу та грип, під ред. Кільбурн Е.Д – М. Медицина, 1978р.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..