Антигенна мінливість вірусу грипу та її відмінність від антигенної мінливості інших інфекційних агентів

4 antigennaya izmenchivost

Для великого числа організмів антигенні властивості їх білкових або вуглеводних компонентів настільки стабільні, що можуть служити таксономічні ознаками. Основні антигенні варіанти вірусів можуть бути відібрані для лабораторного вивчення та ідентифіковані за допомогою таких тонких методів антигенного аналізу, як кінетична нейтралізація або зменшення розміру бляшок у присутності антисироватки (Wecker, 1960). Такі основні зміни всередині типу (наприклад, поліовіруси) недостатні, щоб викликати помітну перехресну імуногенність між різними штамами, і наявність їх швидше доводить, що спростовує концепцію антигенної стабільності як майже універсальної характеристики інфекційних агентів.

Відомим винятком з цього правила (на додаток до вірусів грипу) можуть вважатися організми роду Borrelia, схильні значним антигенним змін навіть тоді, коли вони інфікують одного господаря. Дійсно, поворотний характер лихоманки під час захворювання, яке Borrelia викликає у ссавців, був пояснений повторюваної появою під час хвороби мікроорганізмів з новими антигенними властивостями (Felsenfeld, 1965). Такого роду зворотні явища, повторювані через кілька тижнів після початку хвороби, якщо вони пов’язані з антигенними змінами спірохети, повинні свідчити про аномально високій швидкості і ступеня мутаційного процесу. З іншого боку, принаймні в одній роботі було описано виявлення кількох варіантів Borrelia у щурів при зараженні окремої тварини (Schuhardt, Wilkerson, 1951) і близько дев’яти варіантів Borrelia знайдено в кліщах, що переносять цю спірохету (Cunningham, Frazier, 1935). Це, можливо, вказує на те, що предсущеетвующіе антигенні варіанти, що розмножуються з різною швидкістю, відповідальні за поворотний характер захворювання. Враховуючи неадекватність існуючих нині методів антигенного аналізу Borrelia і те, що ми ще не в змозі характеризувати і диференціювати штами по їх антигенної реактогенності »(Turner, 1965), порівняння описаного явища з документованими дослідженнями вірусів грипу не можна вважати в даний час корисним.

Антигенні зміни під час інфекційного процесу були описані при природному і експериментальному трипаносомозе і малярія. Ці зміни були скорреліровани з випадками зворотніх симптомів лихоманки, якими характеризуються ці захворювання. В даний час вважають, що в трипаносомами антигенні зміни виникають за рахунок фенотіпічной (модифікації поверхневих Глік-протеидов паразита, в результаті чого цей організм фактично має змінну оболонку (Vickerman, 1969; Vickerman, Luckins, 1969). Ці поверхневі антигени втрачаються при лабораторному культивуванні найпростіших н після того, як метаціклічні змінена трипаносома пройде цикл розвитку в переноснику відбувається повернення до вихідного антигенною типу (Vickerman, 1969). Таким чином, антигенні генотипи, мабуть, виникають не за рахунок мутації та селекції подібно до вірусів грипу. Таким же чином зміна поверхневих антигенів мерозоїти при експериментальній малярії у мавп може мати відношення до явища, не пов’язаного з іммуноселекціей. Швидше за все ця зміна може відображати «фенотипічну регуляцію за допомогою специфічних імуноглобулінів» (Brown, 1973). Крім того, штучна імунізація мерозоітной вакциною викликає імунну відповідь , більш широкий і менш специфічний, ніж відповідь на саме захворювання (Mitchell et al., 1974). Це вказує на те, що імунологічні варнанти володіють загальними антигенними детермінантами.

Є деякі вказівки на те, що в некласифікованих РНК-вірус інфекційної анемії свиней постійно можуть відбуватися антигенні зміни, супроводжувані явищами поворотної лихоманки (Копо et al., 1973). Однак автори, що виявили це явище, обережно відзначають, що використані ними методи клонування були недосконалі. Таким чином, цю цікаву систему необхідно вивчити більш детально, перш ніж порівнювати її мінливість з мінливістю вірусу грипу.

Цілком ймовірно, інші неперсістірующіе організми (особливо инфицирующие «льотки дихальних шляхів) зустрічають труднощі в боротьбі за існування у зв’язку з тим, що в процесі дивергентной мікроеволюції представлені кількома, мабуть стабільними в антигенному відношенні, типами, існуючими та циркулюючими одночасно (риновіруси, аденовіруси, пневмококи і стрептококи). У разі риновирусов, наприклад конкуренція між окремими серотипами вірусу за один і той же хазяйський субстрат може відбуватися за рахунок інтерференції достатнього числа чутливих до даного серотипу вірусу господарів. Унікальність же вірусу грипу полягає в зникненні варіантів і підтипів і превалювання одного серотіпа вірусу. Можна припустити, що віруси грипу існують в збалансованому з високою точністю рівновазі навіть при дуже роз’єднаному взаємодії з людиною, коли є нещадна конкуренція між окремими варіантами цього вірусу.

Джерело: Віруси грипу та грип, під ред. Кільбурн Е.Д – М. Медицина, 1978р.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..