Таксономія вірусів грипу

1 taksonomiya

Віруси грипу є відносно великими за розмірами оболонковими вірусами, що містять в якості генома РНК в розщепленої або фрагментованою формі. Молекули однонитчатим РНК мають неінформаційних полярність – «негативний» геном в термінології Baltimore (1971) і в зв’язку з цим у складі віріона містять РНК-залежну РНК-транскриптазу. Транскрипти фрагментів РНК кодують (ймовірно, як моноцістронние інформаційні РНК) синтез вірусних структурних білків і, мабуть, одного неструктурного білка, виявленого в клітці під час вірусної реплікації.

Ставлячись до сімейства ортоміксовіріде, віруси грипу за своїми властивостями близькі великим за розмірами вірусам парагрипу, що належать до сімейства параміксовіріде, а саме: наявність у обох вірусів негативного РНК-геному, вирионной транскриптази н зовнішньої оболонки, яка містить глікопротеїдні «шипи», відповідальні за гемагглютінірующімі і нейрамінідазной активність, а також переважна локалізація їх в клітинах дихальних шляхів. Однак на відміну від парамиксовирусов віруси грипу містять фрагментований геном, що обумовлює наявність у них високої частоти генетичних рекомбінації або пересортіровок, мають ядерну фазу реплікації, чутливу до дії актиноміцину D; віруси грипу не володіють гемолітичною активністю для клітин; ймовірно, за їх гемаглютінірующую і нейрамінідазной активність відповідають різні білки і для них немає переконливих доказів здійснення експериментального або природного персистентного існування в клітці.

Віруси грипу класифікують за трьома біологічно подібним, але різним за антигенною структурою типам А, В і С. Віруси, які стосуються різних родів, не володіють загальними антигенами, мають різну епідеміологію і, ймовірно, існує відмінність у відношенні гостроти викликається ними захворювання. Генетична рекомбінація або комплементація між вірусами, що належать до різних типів, що не спостерігалася. Таким чином, віруси грипу різних типів можна розглядати як відносяться до різних видів. Підтипи вірусу грипу А представлені великим числом антигенних варіантів вірусу, які при своєму (виникненні викликали пандемії грипу. У будь-який момент в людській популяції існує тільки один підтип вірусу грипу – кожен підтип витісняється з популяції подальшим. У тварин можуть співіснувати віруси, що відносяться до різних в антигенному відношенні серотипам.

У людській популяції в межепідеміческом періоди кожні 2-3 роки відбуваються значні зміни в антигенах вірусу грипу – гемаглютиніну і нейрамінідазі.

Такі антигенні варіанти, ймовірно, можна розташувати у вигляді безперервного ряду точкових мутантів вихідного прототипного штаму. Однак швидкий відбір штамів, що відбувається в природі, і неповнота відомостей, обумовлена виділенням лише частини циркулюючих штамів, створюють картину досить обмеженою мінливості, якій, проте, достатньо для виявлення чітких відмінностей між штамами. У будь-який період, коли переважає той чи інший підтип вірусу грипу, виникають мінорні, але проте добре ідентифікуються варіанти.

Джерело: Вирусы гриппа и грипп, под ред. Кильбурн Э.Д – М.Медицина, 1978г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..