Статеві органи вагітної

polovie organi

Під час вагітності найбільш виражені зміни відбуваються в матці. Змінюється величина, форма, положення, консистенція і реактивність (збудливість) матки. Розміри матки збільшуються протягом всієї вагітності за рахунок гіпертрофії і гіперплазії м’язових волокон, а також за рахунок зростання новостворених м’язових елементів, сітчасто-волокнистого і аргірофільних «каркаса». Довжина невагітної матки становить 7-8 см, до кінця вагітності вона збільшується до 37-38 см. Поперечний розмір матки зростає з 4-5 см до 25 – 26 см. Маса матки збільшується з 50 г (поза вагітності) до 1000-1500 г в кінці вагітності (без плодового яйця). Кожне м’язове волокно подовжується в 10-12 разів і потовщується в 4-5 разів. Стінки матки досягають найбільшої товщини до кінця першої половини вагітності (3-4 см). У більш пізні терміни розміри матки збільшуються в основному за рахунок розтягування її стінок плодом, навколоплідними водами, плацентою. Розростається і розпушується сполучна тканина, збільшується кількість еластичних волокон. Все це призводить до розм’якшення матки, збільшує її пластичність і еластичні властивості. Змінюється не тільки величина матки, а й форма. Вона набуває певного тонус і здатність відповідати скороченням на роздратування. Слизова оболонка матки піддається певній перебудові і називається децидуальної (отпадающей) оболонкою.

Трансформується судинна мережа матки: артерії, вени і лімфатичні судини розширюються і подовжуються; утворюються нові судини. Змінюється структура нервових елементів матки: збільшується їх число, відбувається гіпертрофія і утворення нових чутливих рецепторів, за якими пере-даються імпульси від плоду в ЦНС матері.

У перешийку матки процеси гіпертрофії і гіперплазії виражені слабше, ніж в тілі матки. Сполучна тканина розпушується, число еластичних во-локон збільшується. До IV місяця вагітності плодове яйце знаходиться в порожнині матки. З IV місяця нижній полюс плодового яйця поміщається в перешийку. Перешийок розтягується.

У шийці матки м’язових елементів менше, ніж у її тілі. Процеси гіпертрофії в ній виражені незначно. Кількість еластичних волокон збільшується, сполучна тканина розпушується. Відбувається різко виражене збільшення судинної мережі (особливо венозної). Шийка матки нагадує губчасту (кавернозну) тканину. Через застійних явищ шийка матки стає набряклою, синюшної. Шеечнойканал заповнений густим слизом (слизова пробка).

У міру прогресування вагітності в 2 і більше рази збільшується кількість актоміозіна, головним чином в мускулатуру тіла матки. АТФ-активність актоміозіна знижується, що створює умови для доношування вагітності та накопичення речовин, необхідних для нормального перебігу пологової діяльності.

У м’язі матки прогресивно підвищується вміст фосфорних сполук. До кінця вагітності рівень загального фосфору збільшується на 71,5%, кислоторозчинних – на 103,8% і білкового – на 16% порівняно з вмістом цих сполук у невагітної матці. У м’язі матки накопичуються креатинфосфат і глікоген, кількість яких у кілька разів вище, ніж поза вагітністю.

З прогресуванням вагітності в міометрії накопичуються біологічно активні речовини: серотонін, катехоламіни та ін Серотонін – антагоніст прогестерону і синергист естрогенних гормонів. Його максимальний вміст в матці і в плаценті спостерігається до моменту пологів.

Збудливість матки в перші місяці вагітності знижується. У міру прогресування вагітності вона зростає, досягаючи максимуму до кінця вагітності. Нерегулярні слабкі скорочення матки спостерігаються протягом всієї вагітності, залишаючись для жінки підпорогової. Вони сприяють кровообігу в системі межворсінчатих просторів і в матці. До кінця вагітності скорочувальна діяльність матки посилюється. При графічної реєстрації з’являються великі хвилі скорочень, які самою жінкою можуть не відчуватися.

Зв’язки матки подовжуються і товщають, що сприяє утриманню матки в правильному положенні як під час вагітності, так і в пологах. Найбільшою гіпертрофії піддаються круглі маткові і крижово-маткові зв’язки. Круглі маткові зв’язки промацуються під час вагітності через передню черевну стінку у вигляді щільних тяжів. Залежно від місця прикріплення плаценти змінюється розташування круглих маткових зв’язок. При прикріпленні плаценти на передній стінці матки круглі маткові зв’язки йдуть паралельно або розходяться донизу. При розташуванні плаценти на задній стінці матки круглі маткові зв’язки сходяться донизу.

Маткові труби потовщуються через гіперемії і серозного просочування тканин. У міру прогресування вагітності міняється положення маткових труб: вони опускаються вниз уздовж бічних поверхонь матки.

Яєчники трохи збільшуються в розмірах. З ростом терміну вагітності вони переміщаються з малого таза в черевну порожнину. Циклічні зміни в яєчниках припиняються.

Під час вагітності відбувається посилення кровопостачання піхви і гіпертрофія його м’язових і сполучнотканинних елементів. Піхва подовжується, розширюється, різкіше виступають складки слизової оболонки. Слизова оболонка стає синюшної. Реакція піхвового середовища кисла, в содерло мом піхви переважають палички Дедерлейна (1-11 ступінь чистоти).

Зовнішні статеві органи під час вагітності розрихлюються. Слизова оболонка входу в піхву стає цианотичной.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..