Обмін речовин вагітної

obmen v-v

Всі види обміну речовин під час вагітності зазнають значних змін, перебудовуються ферментативні реакції. Збільшується активність фосфатаз (ферментів, які каталізують реакцію розпаду і синтезу фосфорних ефірів) і гістамінази (ферментів, що розщеплюють гістамін), зменшується активність холінестерази.

Основний обмін. Основний обмін і споживання кисню зростають. П віслюку 16-го тижня вагітності основний обмін підвищується на 15 – 20%, у другій половині вагітності і в пологах основний обмін зростає ще більше.
Білковий обмін. У вагітних жінок відбувається накопичення азоту, який необхідний як матері, так і плоду. Починаючи з 17-го тижня вагітності, затримка азоту становить 1,84 г / добу (а до кінця вагітності – 4,0 – 5,0 г / добу). Кількість залишкового азоту в крові не збільшується, а з сечею сечовини виділяється менше, ніж у невагітних жінок. Однак білковий обмін під час вагітності вивчений недостатньо.

Вуглеводний обмін. Глюкоза є основним матеріалом для забезпечення енергетичних потреб плода і матері. З прогресуванням вагітності витрата глюкози безперервно збільшується, що вимагає постійної перебудови регулюючих механізмів. Збільшується секреція як гіперглікемічних гормонів (глюкагон, естрогени, кортизол, гіпофізарний пролактин, плацентарний лактоген, соматотропін), так і гіпоглікемічного гормону інсуліну. Таким чином, встановлюється динамічна рівновага механізмів, що регулюють вуглеводний обмін. Рівень глюкози в крові у вагітних жінок залишається в межах норми, повністю забезпечується при цьому потреба в глюкозі організмів матері та плоду.

Ліпідний обмін. Зміна толерантності до глюкози, збільшення вмісту інсуліну в плазмі, підвищення рівня вільних жирних кислот призводять у вагітних жінок до накопичення запасів жиру і збільшенню спонтанного ліполізу. Посилена утилізація жирних кислот в печінці і гіперінсулінемія викликають збільшення синтезу тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Жирні кислоти, холестерин, фосфоліпіди та інші ліпіди витрачаються на формування тканин плоду. Накопичення ліпідів відбувається в плаценті, надниркових залозах, молочних залозах. Інтенсивне накопичення жирових запасів в материнському організмі здійснюється до 30-го тижня вагітності, потім цей процес значно загальмовується. Збільшується перехід жирних кислот і глюкози через плаценту до плоду. В останні 10 нед. вагітності прогресивно збільшуються жирові відкладення в організмі плода.

Мінеральний і водний обмін. В організмі вагітних жінок відбувається затримка і накопичення багатьох неорганічних речовин. Посилюється засвоєння фосфору, що йде на розвиток нервової системи і скелета плода; солей кальцію, що приймає участь у побудові кісткової системи плода. Відбувається накопичення заліза, яке використовується не тільки організмом вагітністної у зв’язку з підвищенням кістковомозкового кровотворення, а й витрачається на потреби плода, на побудову плаценти, відкладається в мускулатуру матки і нарешті, втрачається при лактації. В організмі вагітної затримуються та інші неорганічні речовини, які переходять до плоду і визначають нормальний ріст і розвиток останнього (калій, натрій, магній, хлор, кобальт, мідь та ін.)

Водний обмін. Накопичення неорганічних речовин впливає на водний обмін. При вагітності відзначається схильність до затримки води в організмі, що пояснюється накопиченням рідини плодом, послідом, навколоплідними водами збільшенням матки та молочних залоз. Зростає об’єм циркулюючої плазми крові матері. Загальна кількість рідини в організмі вагітної може досягати 7 л. У регуляції водного обміну важливу роль відіграють мінералокортикоїди.

Вітаміни. Під час вагітності різко зростає потреба у вітамінах. Добова необхідність у вітаміні С зростає в 2-3 рази, що пояснюється його участю у розвитку всіх елементів плодового яйця. Вітамін А бере участь у зростанні плоду, Б – у ферментативних процесах і становленні нервової системи, вітамін В необхідний для повноцінного розвитку скелета плода. Дуже важливе значення в розвитку вагітності має вітамін Е. При його недоліку наступають некротичні зміни плаценти і загибель плода.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..