Плацента

placenta

Плацента є новим органом, що здійснює зв’язок плода з організмом матері. Вона забезпечує надзвичайно важливі і різноманітні функції, в тому числі ендокринну. У плаценті відбувається інтенсивний процес синтезу, секреції та перетворення гормонів як стероїдної, так і білкової природи. Гормон білкової природи – хоріонігескій гошдотропж (ХГ) – за своїми біологічними властивостями близький до лютеїнізуючого гормону передньої долі гіпофіза. Він сприяє збереженню функції жовтого тіла яєчника, впливає на розвиток наднирників і гонад плода, на процеси обміну стероїдів в плаценті. ХГ починає визначатися на 3-му тижні вагітності (1250-2500 МО / л). У 5 тижнів. його рівень у сечі становить 17 000-19 000 МО / л, в 7 тижнів. підвищується до 80 000-100 000 МО / л, до 12-13-му тижні зміст ХГ знижується до 10 000 – 20 000 МО / л і залишається на цьому рівні до кінця вагітності.

Для оцінки перебігу вагітності надзвичайно важливе співвідношення максимальної продукції ХГ та терміну вагітності. Рання поява піку ХГ (в 5 – 6 тижнів.), Зміщення його до 10-12-му тижні, а також відсутність піку ХГ свідчить про порушення функції трофобласта, а отже, і функції жовтого тіла, яка підтримується і стимулюється ХГ.

Плацентарний лактоген (ПЛ) – хоріонічний соматомаммотропний гормон також відноситься до гормонів білкової природи. Завдяки своєму антіінсуліновие дії плацентарний лактоген підсилює процеси гликонеогенеза в печінці, знижуючи толерантність організму до глюкози, посилюючи ліполіз. ПЛ синтезується плацентою протягом всієї вагітності і починає визначатися вже на 6-му тижні. Найбільш високий рівень ПЛ в плазмі крові (8 мкг / мл) відзначається на 38-39-му тижні вагітності, зниження його концентрації спостерігається при несприятливому перебігу вагітності.

Плацента продукує також інші белковопептідние гормони: меланоцітостімулірующего (МСГ), адренокортикотропний (АКТГ), тиреотропний (ТТГ); окситоцин, вазопресин, а також біологічно активні речовини – релаксин, ацетилхолін.

Плацента виробляє гормони стероїдного походження. В освіті естрогенних гормонів під час вагітності беруть активну участь як тканини плаценти, так і тканини плоду. Основним естрогеном фетоплацентарного комплексу є естріол.

Рівень його в крові при вагітності зростає в 5-10 разів (порівняно з невагітними), а екскреція його з сечею зростає в сотні разів. Такі великі кількості естрогенів стимулюють зростання матки. Припускають, що вони в той же час гальмують її безперервне зростання. Естріол, нейтралізуючи дію естрону та естрадіолу, знижує скоротливу здатність матки. Як протектор росту матки найбільш активним з естрогенних гормонів є естріол. Починаючи з 20-го тижня вагітності встановлена лінійна залежність між добовою екскрецією естріолу і терміном вагітності.

Біосинтез прогестерону відбувається без участі плода (він утворюється в сінцітіі плаценти). У наднирниках плода прогестерон перетворюється на кортіеол. У печінці плода можливе перетворення прогестерону в естрадіол і естріол. Плацентарний прогестерон, відповідно до теорії A.Scapo, діє на міометрій безпосередньо в області плацентарної площадки, минаючи загальний кровотік. Концентрація прогестерону в цій ділянці матки в 2 рази більше, ніж в інших її відділах.

Протягом вагітності вміст прогестерону в крові поступово зростає з 10 – 30 нг / мл до 100 – 300 нг / мл. Плацента до кінця вагітності синтезує до 250 мг прогестерону на добу.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..