Видільна система плоду

vidilitelnaya sis

Основним екскреторне органом в період внутрішньоматкового розвитку плоду служить плацента. Однак нирки плода є одним з компонентів функціональної системи, що забезпечує його водноелектролітний гомеостаз. Для нормального розвитку плоду необхідний інтенсивний обмін між його тілом, навколоплідними водами та материнським організмом. При цьому велике значення має виділення плодом сечі, що надходить в навколоплідні води. Обмін рідини між матір’ю і плодом відбувається зі швидкістю 3000-4000 мл / ч. Від матері до плоду води переходить в 500 разів більше, ніж потрібно для його зростання. Очевидно, що це має значення для обмінних процесів між матір’ю і плодом і для виконання навколоплідними водами їх захисної ролі у розвитку плоду. Повернення води від плоду до матері також інтенсивний – через хоріоамніоніте вона переходить зі швидкістю 250 мл / ч.

Постійні нирки (метанефрос) починають формуватися на 5-му тижні раз-розвитку плода. З розширених решт закладок метанефроса утворюються послідовно розгалужені вирости. З перших розростань утворюються сечоводи, з наступних – балії, чашечки і прямі збірні канальці. Нефрогенез починається на 7-й або 8-й тижні вагітності і триває до 32-34-го тижня. На 9-12-му тижні вагітності вже є добре диференційовані клубочки і проксимальні покручені канальці. На 14-му тижні петля нефрона (Генле) стає функціонально розвинутою. Не всі нефрони дозрівають і функціонують одночасно: на 11-13-му тижні морфологічно сформовані тільки 20% нефронів, 30% знаходяться в такій же стадії зрілості на 16-20-му тижні. Кількість нефронів подвоюється з 20-го тижня (350 000) до 40-го тижня (820000) вагітності. Після народження, хоча нові канальці більше не утворюються, нирки продовжують рости, діаметр клубочків збільшується.

Утворення сечі у плода відбувається в найбільш ранні терміни внутрішньоматкового розвитку. Її виявляють у сечовому міхурі вже на 20-му тижні розвитку плоду. Поступово діурез у плода зростає, і до кінця вагітності кількість сечі доходить до 660 мл / добу. Сеча плода гипотонична за рахунок малої кількості солей натрію. Щодо низький осмотичний тиск сечі плода сприяє круговороту води в системі плід-навколоплідні води-мати і тому є адекватним для періоду внутрішньоматкового розвитку. Одночасно з водою відбувається обмін електролітів.

В обміні води між тілом плоду і навколоплідними водами має значення заковтування їх плодом, що виявляється на IV місяці вагітності. У більш пізні терміни вагітності плід заковтує в годину близько 20 мл навколоплідних вод, або приблизно 500 мл на добу. Ниркам плода ще не властива повноцінна екскреторна функція, але їм притаманні процеси клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції.

У нирках плода синтезуються ренін, еритропоетин, простагландини і, можливо, відбувається гліконеогенез. Значення цих речовин виходить за межі регуляції функції самих нирок. Під впливом реніну утворюється ангіотензин, що має широкий спектр дії. Система ренін – ангіотензин у плода вже функціонує. Нирки плода володіють також властивістю руйнувати надмірна кількість інсуліну, що накопичується в його організмі при певних умовах, наприклад при цукровому діабеті у матері.

Участь центральної нервової системи плода у регуляції функції його видільної системи показує залежність виділення сечі від фаз циклу «активність-спокій». Діурез у плода відбувається в активну фазу цього циклу.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..