Імунна система плоду

immunnaya sis

Клітини, здатні реалізувати специфічні і неспецифічні імунні реакції, відбуваються з примітивних гемопоетичних стовбурових клітин жовткового мішка.

Перші лімфоїдні клітини виявлені в печінці на 5-му тижні розвитку зародка. На 6-7-му тижні утворюється вилочкова залоза. Гемопоетичні стовбурові клітини мігрують з кров’ю в залозу. Вони виявляються у цьому органі починаючи з 8-ї по 9-й тиждень розвитку плода. У цей період вилочкова залоза стає місцем активного лімфопоезу. У вилочкової залозі лімфоїдні клітини поступово дозрівають, стають резистентними до кортикостероїдів і набувають іммунокомпетенцію. Ці клітини є тімусзавісімих (Т-лімфоцити). Частина лімфоцитів потім мігрує з вилочкової залози в периферичні лімфатичні структури: в Паракортикальні зони лімфатичних вузлів і періартеріолярние області селезінки. Ці клітини є вже функціонально активними. Тимус росте дуже швидко, досягає максимальної величини перед пологами або після них. Потім відбувається інволюція залози, і її функцію виконують інші органи.

Лімфоїдна тканина в селезінці з’являється близько 20-го тижня. Максимальна лейкопоетіческім активність у цьому органі відзначається на V місяці внутрішньоутробного розвитку.

Кістковий мозок починає функціонувати на 11-12-му тижні внутрішньоматкового розвитку. Відносно рано клітини набувають здатність синтезувати імунологічно активні білки. Незважаючи на ранній становлення біосинтезу ряду протеїнів комплементу, їх концентрація та біологічна активність в кінці вагітності не перевищують 50% активності комплементу дорослої людини. Активний синтез деяких класів імуноглобулінів починається також рано: IgM – на 10 – 11-му тижні, IgG-на 11 – 12-му тижні розвитку плоду. Але продукція їх протягом вагітності залишається на низькому рівні і збільшується постнатально під впливом стимуляції екзогенними антигенами. На 11-му тижні розвитку лімфоцити з мембранними поверхневими імуноглобулінами (В-лімфоцити) О, М і А перебувають в периферичної крові, кістковому мозку, селезінці та печінці, на 14-му тижні їх кількість стає таким же, як у дорослих. Низький рівень синтезу імуноглобулінів пов’язаний не з недостатньою кількістю В-лімфоцитів, а, мабуть, з обмеженою антигенної стимуляцією протягом внутрішньоматкової життя. Кожен імуноглобулін має свої характерні риси. Зазвичай при імунізації матері утворюються глобуліни типу О і М, А, які вільно переходять через плаценту до плоду, причому в такій кількості, що їх концентрація в сироватці крові плоду досягає концентрації в крові плоду. Фізіологічне значення передачі цих імуноглобулінів від матері до плоду полягає у створенні у плода та новонародженого пасивного імунітету до мікроорганізмів, проти яких використовується головним чином клітинний тип імунітету. А вважають «місцевим» антитілом, важливим для захисту слизових оболонок дихального та шлунково-кишкового трактів. М представляє найбільший інтерес, оскільки цей клас антитіл домінує в реакціях плода та новонародженого на антиген. Антигенами для них є також АВО і ЯИ-аглютиніни.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..