Серцево-судинна система плоду

serdechno-sosud

Серцево-судинна система є першою системою, яка починає функціонувати у зародка. Її утворення відбувається в перші дні життя зародка: перші скорочення серця і руху крові виявляються вже на початку 4-го тижня його розвитку. До кінця 4-го тижня можна розрізнити основні відділи серця, але воно діє ще як проста скоротних трубка з нерозділеним потоком крові. З середини 6-го тижня внутрішньоутробного життя починається процес розвитку внутрісерцевих перегородок, який закінчується до початку 8-го тижня життя: до цього часу серце за своєю будовою виявляється близько до сформованому. Отвір в міжшлуночкової перегородки, що утворюється в процесі її розвитку, закривається близько 7-го тижня життя ембріона, після чого серце повністю поділяється на праву і ліву половини. Залишається відкритим аж до народження овальний отвір в міжпередсердної перегородки, клапан якого дозволяє переміщатися крові в ліве передсердя з правого, але не допускає руху крові у зворотному напрямку.

Освіта кровоносних судин в тілі зародка починається ще до появи закладки серця, але пізніше, ніж це відбувається в желточном мішку. Кровоносні судини жовткового мішка формуються наприкінці 2-го тижня, основні судини тіла – до середини 3-го тижня. Закладка судин в різних органах відбувається автономно, в різний час, але протягом перших 4-5 тижнів.

На перших порах безпосереднім регулятором роботи серця є невеликий згусток своєрідною специфічної тканини, закладаються в ранньому онтогенезі, і серце скорочується, ще не маючи іннервації, за допомогою місцевих механізмів. На кордоні 4-й і 5-й тижнів внутрішньоматкової життя доіннерваціонний період розвитку серця закінчується, до нього підростають перші нервові волокна. Розвиток іннервації серця починається з вростання в нього гілок блукаючих нервів при довжині зародка 7,5 мм. Пізніше, наприкінці 7-го тижня розвитку зародка, довжина якого становить 17 мм, вростають симпатичні волокна. До цього моменту закінчується внутриорганное розвиток серця, і відбувається розвиток провідної системи міокарда. Вважають, що першою ланкою іннервації серця є аферентні ланка. Встановлюється зв’язок між серцем і довгастим мозком, після чого починається аферентна пульсація з серця, що сприяє розвитку ядер блукаючого нерва і має значення в розвитку серцево-судинного центру.

Поступово дозріває і система регуляції судинного русла плоду з превалюванням симпатичного впливу над парасимпатическим.

Частота серцевих скорочень змінюється в міру розвитку плоду і становлення нервової регуляції роботи серця. У ранні терміни I триместру вагітності, особливо протягом перших 6 тижнів., Частота скорочень серця відносно невелика (90-128 уд / хв), на 7-8-му тижні вона зростає до 177 уд / хв, а до 12-15 – му тижні встановлюється на рівні 155 – 147 уд / хв. Потім частота серцебиття трохи зменшується.

Серце плода в нормі знаходиться під впливом підвищеного тонусу симпатичної нервової системи, що, як вважають, є механізмом пристосування до відносної гіпоксемії. Однак при одночасному подразненні блукаючого і симпатичного нервів превалює вплив вагуса.

Діяльність серцево-судинної системи залежить від дихальної та загальної рухової активності плода. Ворушіння і дихальні рухи стимулюють пупкової-плацентарний кровотік і тим самим збільшують можливість отримання плодом від матері кисню і поживних речовин. При узагальнених рухах плода спостерігається тахікардія, яка свідчить про те, що центральна нервова система сприймає проприоцептивні імпульси і координує відповідно до них серцеву діяльність. Ця реакція плода отримала назву моторно-кардіального рефлексу.

Джерело: Акушерство: Учебник для медицинских вузов. 4-е изд., д о п . / Э . К. Айламазян.- СПб.: СпецЛит,2003.- 528 с: ил.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..