Гострий гастрит

gastrit

Гострий гастрит запалення слизової оболонки шлунка.

Етіологія. У розвитку гострого гастриту провідними факторами є: харчова токсикоінфекція, вживання не доброякісної їжі, кількісні харчові перевантаження шлунка, тривале застосування деяких лікарських засобів (салнцілати, сульфаніламідні препарати), отруєння побутовими отрутами, алергія.

Патогенез. Неадекватні харчові подразники, бактеріальні токсини, продукти порушеного обміну і бактеріального розкладання їжі надають дратівливу дію на слизову оболонку шлунка. Порушення її трофіки призводить до розладу секреторної функції шлунка з подальшим порушенням процесів шлункового травлення.

Клінічна картина. Симптоми захворювання з’являються через 8-12 год. після впливу причинного фактора.

Гострий гастрит аліментарного походження розвивається після харчової похибки. Розгорнутій клінічній картині передують ознаки дискомфорту: загальне нездужання, відчуття тяжкості в надчеревній ділянці, нудота, слинотеча, неприємний смак у роті. Одночасно з’являються загальна слабкість, головний біль, запаморочення. Знижується апетит, іноді до повного відрази до їжі. Незабаром у верхній половині живота з’являються розлиті болі схваткообразного характеру. Розвивається неодноразова блювота, у важких випадках неприборкана. Блювотні маси містять залишки з’їденої напередодні їжі, рідина з домішкою слизу і жовчі. Блювота приносить полегшення. При огляді дитина бліда, язик обкладений біло-жовтим нальотом, виявляється метеоризм. Пальпація живота болюча в епігастральній ділянці. У наступні дні зберігаються млявість і нездужання. Тривалість захворювання – до 2-5 днів.

Гастрит токсико-інфекційного походження супроводжується інтоксикацією, фебрильною температурою тіла, більш тривалої блювотою і зневодненням. Тривалість захворювання складає 7-10 днів.

Лікування. Важливим етапом у лікуванні гострого гастриту є звільнення шлунка від застояної їжі. Шлунок промивають фізіологічним розчином натрію хлориду, 1% розчином натрію гідрокарбонату, мінеральної або кип’яченою водою. Показана очисна клізма. Всередину дають сольове проносне. У перші 8-12 год захворювання призначається рясне охолоджене пиття. При значній втраті рідини проводиться інфузійна терапія. Через 12 год. хворий може отримувати слизові протерті супи-пюре, нежирні бульйони, киселі та каші . Дієта поступово розширюється за рахунок включення кефіру, овочевих пюре, сиру, фрикадельок. До 5-7- го дня хворий переводиться на загальний стіл. З харчового раціону виключаються гострі страви, смажене м’ясо, копченості, консерванти, тугоплавкі жири, груба клітковина.

Гастрит токсико-інфекційного походження вимагає проведення антибактеріальної терапії, введення ферментів, вітамінів групи В.

Профілактика. Для попередження захворювання необхідно дотримуватися принципів вікової дієти та гігієни харчування. Не рекомендується тривалий прийом лікарських засобів, що дратують слизову оболонку шлунка.

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..