Стоматити

stomatit

Стоматит запальне захворювання слизової оболонки порожнини рота.

Етіологія. Збудником захворювання є мікроорганізми, віруси, дріжджоподібні гриби. У ряді випадків запалення слизової порожнини рота виникає під впливом інтоксикації, при впливі медикаментів, на тлі інших захворювань має значення зниження імунітету: мікроби, постійно живуть у порожнині рота, починають проявляти свої патогенні властивості. Привертають до захворювання анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота: сухість слизової і велика кількість кровоносних судин у дітей.

Клінічна картина. Залежно від ступеня ураження слизової оболонки рота розрізняють катаральний, виразковий і некротичний стоматит.

Катаральний стоматит характеризується гіперемією і набряком слизової оболонки порожнини рота. На слизовій виявляються відбитки зубів. Може відзначатися кровоточивість ясен.

Виразковий стоматит частіше зустрічається у підлітків і дітей старшого віку, що мають каріозні зуби. Захворювання нерідко починається з підвищення температури тіла. Відзначаються хворобливість, набряклість і кровоточивість ясен. З’являються підвищене слиновиділення, гнильний запах з рота. Слизова оболонка порожнини рота гіперемована, покрита брудно-сірим нальотом, на її поверхні утворюються дрібні ранки. У важких випадках глибокі виразки з розпадом тканини (некротичний стоматит). Захворювання супроводжується збільшеному регіонарних лімфовузлів.

Гострий герпетичний стоматит є одним із клінічних проявів локальної герпетичної інфекції. Зустрічається в основному у дітей від 6 місяців до 3 років. Раптово підвищується температура тіла до високих цифр. Розвиваються симптоми інтоксикації: млявість, відмова від їжі, поганий сон. На слизовій оболонці порожнини рота у певній послідовності з’являються елементи ураження: плями, везикули, афти. Афти являють собою хворобливі білясті-жовті бляшки різної величини, оточені поясом гіперемії. Кількість елементів буває різним, від одиничних до множинних, з великою площею ураження. При великих ураженнях вони можуть зливатися. Слизова оболонка яскраво гіперемована, набрякла, кровоточить. Посилюється слиновиділення. З’являється неприємний запах з рота. Збільшуються регіонарні лімфовузли. Іноді везикулярні елементи виявляються на шкірі обличчя. Захворювання триває 7-10 днів.

Лікування. Дитину необхідно ізолювати і організувати правильний гігієнічний догляд. Велике значення має раціональне харчування і рясне вітамінізоване питво. Їжа повинна бути теплою, не подразнювати слизову оболонку рота. Її слід давати в рідкому або напіврідкому вигляді. З раціону виключають гострі і солоні страви. При скруті смоктання і ковтання немовляти слід годувати з ложечки. Перед годуванням рекомендується знеболити слизову оболонку рота 5% розчином натрію усніната з анестезином в олії, суспензією анестезину або збитим яєчним білком з алое і 0,5% розчином новокаїну.

У разі легких форм катарального стоматиту лікування зводиться до зрошенню порожнини рота ангісептікамі: розчином фурациліну (1:5000), 3% розчином пероксиду водню (2 столові ложки на 1/2 склянки води), розчином калію перманганату (1:6000); 1% розчином етонія, вініліном, “Вінізоль”, відваром кори дуба, настоєм ромашки, шавлії.

При кровоточивості ясен використовують гемостатичні засоби: 1% розчин галаскорбіну, 2% розчин таніну, настій кропиви, відвар кори дуба. При виразковому стоматиті показані аплікації антибіотиків і санація порожнини рота.

При гострому герпетическом стоматиті лікування включає загальні та місцеві заходи. Для боротьби з збудником рекомендується з першого дня захворювання місць але застосовувати противірусні мазі: “Бонафтон”, “Ріодоксал”,”Теброфен”,” Флореналь”, оксалінову, лейкоцитарний інтерферон. Для обробки порожнини рота використовують знеболюючі засоби і антисептики. Розчиненню слизу і некротизованої тканини сприяють протеолітичні ферменти: трипсин, панкреатин. У лікуванні використовується УФО. Після 4-5-го дня захворювання для прискорення епітелізації слизової оболонки застосовують масляні розчини ретинолу ацетату, цитрал, олії шипшини, обліпихи, сік каланхое, карітоліп, олкосеріл.

Всередину застосовують жарознижуючі, антигістамінні засоби, аскорутин. У важких випадках проводиться імуностимулюючі терапія.

Профілактика. В цілях профілактики стоматиту необхідно дотримуватися гігієни порожнини рота своєчасно лікувати каріозні зуби. Здоровим дітям грудного віку не слід протирати слизову оболонку рота під час ранкового туалету і після годування груддю.

Хворого з герпетическим стоматитом ізолюють, приміщення ретельно провітрюють і кварцу, поверхні обробляють дезрозчином. За контактними дітьми встановлюють спостереження.

Кандидозний стоматит (молочниця) найбільш часто зустрічається у дітей грудного віку, особливо у новонароджених і недоношених. Захворювання викликається дріжджоподібними грибами (кандидами). Кандиди є сапрофіти слизової оболонки рота, кишечника, шкіри, піхви і легко розмножуються в слабокислою середовищі. Їх патогенність залежить від стану макроорганізму. Зараження може відбутися екзогенних та ендогенних шляхами.

Екзогенне зараження можливо при безпосередньому контакті з хворим, через інфіковані предмети побуту або під час пологів при кандидозі піхви у породіллі. Виникненню спалахів захворювання в пологових будинках і яслах сприяють порушення правил особистої гігієни та поганий догляд за дитиною.

Ендогенний шлях інфікування спостерігається у ослаблених дітей, а також при тривалому застосуванні антибіотиків або гормонів, коли кандиди змінюють свої властивості і стають патогенними, викликаючи розвиток паталогічна процесу.

Клінічна картина. При розвитку захворювання на слизовій оболонці щік, язиці, яснах, твердому і м’якому небі з’являються точкові нальоти, що підносяться над поверхнею. Зливаючись, вони утворюють білі плівки, що нагадують кисле молоко.

Лікування. Здійснюється з урахуванням загального стану дитини. Важливе значення має лікування основного захворювання, що викликало кандидозний стоматит. Призначаються загальнозміцнюючі засоби н повноцінне але віку харчування. Їжа повинна бути багата білками і вітамінами, у старших дітей рекомендується обмежувати вуглеводи. При поширеному процесі показані протигрибкові антибіотики (ністатин, чеворін). Важливе значення має туалет порожнини рота. Для підтримки лужної середовища в порожнині рота слизову оболонку зрошують 2% розчином натрію гідрокарбонату. Рекомендується змазування (2-3 рази на день) слизової 1-2% водними розчину анілінових барвників, 5-10% розчином натрію тетраборату в гліцерині.

Профілактика. Передбачає виявлення і лікування кандидозних уражень у вагітних, виконання режиму харчування н догляду за дитиною. Доглядають особи повинні чисто мити руки, іграшки, кип’ятити посуд і соски.

Джерело: Педиатрия.Учебное пособие., Н.В.Ежова, Е.М.Русакова, Г.И.Кащеева., Москва «Высшая школа» 1998г.

Список використаної літератури:

Інструкція до застосування медичного препарату НАЗОФЕРОН; 2) «Аллергология и иммунлогия: национальное руководство» под. ред.. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2009 г.; 3) Г.М. Драннік. Клінічна імунологія та алергологія. – Київ. «Здоров’я», 2006 р. 4) Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»; 5) Г.В. Бекетова «Інтерферони в лікуванні гострих респіраторних інфекцій у дітей», журнал «Ліки України» № 3, (149), 2011 р.; 6) Шехтман М.М., Положенкова Л.А. Гострі респіраторні захворювання у вагітних / / Гінекологія. – 2005. – Т. 7. – № 2. – С. 34-37; 7)Приступа, Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: Особливості Лікування та профілактики / / Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2008. – № 5 (14). – С. 14-19; 8) Тарбаева Д.А., Костинов М.П., Загородня Е.Д., Іозефсон С.А., Черданцев А.П.Акушерскі і перинатальні наслідки вагітності, ускладненої гострою респіраторною інфекцією в II триместрі гестації / / Журнал “Акушерство і гінекологія.” – 2012. – № 2; 9) С.О.Крамарєв, д.м.н., професор В.В. Євтушенко «Оцінка ефективності рекомбінантного інтерферону альфа для лікування та профілактики гострих респіратоних вірусних інфекцій у дітей», журнал «Здоров’я України», № 18/1, 2008 р.; 10) А.А.Ярилин. Імунологія. Підручник. Москва. «Геогар-медіа». 2010 р.; 11) О.М. Біловол, П.г. Кравчун, В.Д. Бабаджан. «Клінічна імунологія та алергологія». Навчальний посібник медичних ВНЗ IV рівня акредитації та медичних факультетів університетів. Харків. «Гриф», 2011 р.; 12) С.О. Крамарєв, О.В. Виговська, О.Й. Гриневич «Обгрунтування застосування препаратів інтерферону при гострих респіраторних інфекціях у дітей», журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2007. № 10.»; 13) Є.І. Юліш, д.м.н. професор О.Є. Чернишева, Ю.А. Сорока «Інтерферонотерапія при ГРВІ і дітей», журнал «Здоров’я України» № 1(16), березень 2011 р.; 14С.П. Кривопустов «Інтаназальне використання інтраназального інтерферону альфа в педіатрії», журнал «Здоров’я України № 1, квітень 2010 р.»; 14) Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють: прості відповіді на складні запитання. Л.В. Беш, О.І. Мацюра, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2012 р.; 15) Діти, які часто хворіють: дискусійні питання і можливості їх вирішення. Л.В. Беш, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський міський дитячий алергологічний центр. 2011 р.; 16) Назоферон – на варті здоров’я у дітей. А.П. Волосовець. 2010 р.; 17) Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 "Про затвердження Клінічного протоколу діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом (А H1/N1 Каліфорнія)"; 18) Наказ МОЗ України від 13.11.2009 № 832 "Про внесення змін до наказу МОЗ від 20.05.2009 №189-Адм „Про затвердження „Протоколу діагностики та лікування нового грипу А H1/N1 Каліфорнія) у дорослих"; 19) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей; 20) Наказ МОЗ України від 21.04.2005 № 181 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"; 21) Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія"; 22) Наказ МОЗ України від 13.01.2005 № 18 Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"; 23) Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 355 Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія"; 24) Грип у дітей. О. К. Александрова. Посібник для лікарів та учнів медичних ВУЗІВ. Краснодар 2008; 25) ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ І МІКРОБІОЛОГІЯ ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКЦІЇ ВІРУСІВ. Навчальний посібник для модульно-рейтингової технології навчання. С.В. Лаптєв, Н.І. Мезенцева. Бійськ 2005.; 26) Особливості харчування вагітних і жінок у період лактації. Н.А. Коровіна, Н.М. Подзолкова, І.М. Захарова. Москва 2008; 27) «Тиждень за тижнем». Сучасний довідник для майбутніх мам. Бердникова О.В. Москва 2007; 28) МЕДСЕСТРИНСТВО ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ. М.А. Андрейчин. О.Л. Івахів. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р.; 29) Вакцинація дитини. Краще запобігти, ніж захворіти. Інформація для батьків ©UNICEF/UKRAINE/2010/G.Pirozzi; 30) МЕДСЕСТРИНСТВО В ТЕРАПІЇ. За загальною редакцією проф. М.І. Шведа та проф. Н.В. Пасєчко. Тернопіль..